У фонд замість бюджету: які реальні ризики ховаються за донатами фігурантів корупційних справ

13 жовтня 2026 р. 17:10

13 жовтня 2026 р. 17:10

Не так давно в Україні з’явилася практика, згідно з якою фігуранти корупційних справ після укладання угоди зі слідством донатять певну суму на потреби ЗСУ. Однак ці гроші йдуть у фонди, а не в державний бюджет. Які є реальні ризики у таких донатах, пише у статті « Fair deal: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справах » старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук .

«Ексголова ВАКС Віра Михайленко свого часу пояснила, що сторона обвинувачення і захист домовляються, куди саме спрямовувати благодійні платежі та в якому розмірі, а суд лише перевіряє, чи відповідає угода закону. Отже, питання «Чому саме ці фонди?» треба адресувати сторонам угоди, а не суду. Однак варто поставити його чесно. Чи є обґрунтовані претензії до прозорості роботи фондів, які фігурують в угоді? А якщо таких претензій немає, у чому відмінність для держави між надходженням до бюджету і надходженням до фонду, який фахово й підзвітно закуповує озброєння для армії?», — пише Демчук.

Автор зауважує, що під час війни значну частину бюджетних грошей і так спрямовують на оборону. Водночас фонди у цьому ланцюжку можуть бути швидшими та конкретнішими каналами взаємодії. Причому той самий «Повернись живим» прямо заявляв , що не залишає собі на адмінвитрати відсотки із донатів.

«Реальні ризики тут інші. Перший — щоб фонд не був пов'язаний з обвинуваченим чи його оточенням. Другий — щоб виконання умови можна було перевірити. За невиконання угоди встановлено окрему кримінальну відповідальність, а САП може просити ВАКС скасувати вирок і розглянути справу в загальному порядку. Показово, що за весь час роботи суду прокурори жодного разу не зверталися з таким клопотанням», — вказує Демчук.

САП поки не виявила жодного випадку умисного невиконання угоди. До відповідальності за порушення умов угоди теж не притягували ще жодного засудженого. Підтвердженням виконання угод є платіжні документи, які надають суду й прокурору. Ці ж самі документи долучають до матеріалів провадження. Тобто, додає автор, перевірка перерахування грошей дійсно відбувається. Але проводить її виключно САП.

«Далі можна спиратися на публічну звітність відповідних благодійних фондів, яка має бути відкритою для широкого загалу. Якщо є запит на звітність саме від вироків за угодами ВАКС, має сенс відповідним фондам публікувати такі конкретизовані відомості про те, на що саме спрямували кошти за такими вироками за угодами. Це сприяло б розумінню, які конкретні потреби армії закривають через донати», — вказує Демчук.

Водночас він звертає увагу на несподіваний результат суспільної реакції  щодо того, що колишній в. о. голови Адміністрації президента Сергій Пашинський в межах виконання угоди має задонатити гроші фондам «Повернись живим» і «Спільнота Стерненка». Зокреме. 28 вересня ВАКС не затвердив угоди про визнання винуватості народного депутата Олександра Качного у справі про незаконне збагачення на понад 12,7 млн грн. Качний визнав вину та погодився перерахувати 3 млн грн на проєкт фонду «Повернись живим». Однак суддя заявила, що використання цих грошей перебуватиме поза контролем сторін і суду, а тому суд не може переконатись у тому, що ці положення відповідають інтересам суспільства.

Нагадаємо, у вересні заступник голови партії «Батьківщина» Сергій Власенко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №15563 «Про внесення змін до КПК України та Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо прозорості та публічності угод про визнання винуватості». У разі ухвалення у тому виді, у якому його вніс Власенко, документ може нівелювати інститут угод зі слідством у кримінальних справах щодо корупції.

2024 року «Слуга народу» також лобіювала законопроєкт про угоду зі слідством, який розкритикували експерти та антикорупційні організації, адже він дозволяв топкорупціонерам відкупитися від відповідальності. У результаті, до другого читання законопроєкт все ж не дійшов. Тоді очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Інні Ведерніковій пояснив, що інститут угод зі слідством — нормальна світова практика, але не такий, як пропонували «слуги».

Політика