Печерський суд завершив розгляд позову Борзих до ZN.UA за одне засідання попри відсутність адвоката журналістки

13 жовтня 2026 р. 17:10

13 жовтня 2026 р. 17:10

Печерський районний суд Києва за одне засідання завершив розгляд позову колишнього заступника головного військового прокурора, підозрюваного у так званій «справі адвокатів-хакерів» Дмитра Борзих до журналістки Інни Ведернікової та видання ZN.UA і відмовив стороні відповідача у перенесенні засідання через повітряну тривогу.

Як повідомляє ZMINA , хоча адвокат журналістки Роман Васильняк ще до початку засідання 13 жовтня подав клопотання про перенесення розгляду через повітряні тривоги та пояснив причини своєї відсутності, суддя Олексій Соколов відмовився переносити засідання. Він також двічі відхилив прохання іншого представника відповідачів Євгена Воробйова оголосити перерву.

Також суддя відмовив Воробйову у перерві для додаткового ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до питань, які порушила представниця позивача.

У підсумку за одне засідання суд дослідив докази, заслухав пояснення присутніх представників сторін і провів дебати, хоча адвокат Інни Ведернікової так і не зміг долучитися до розгляду справи. Зрештою суддя заявив про завершення справи по суті, але рішення не оголосив. Очікується, що вирок у справі буде оголошено 23 жовтня.

При цьому, попри надзвичайне завантаження Печерського райсуду, суддя Олексій Соколов призначив за два місяці шість судових засідань у справі, і лише коли один раз представник відповідача не зміг з'явитись через дронову атаку на столицю, суддя провів розгляд за одне судове засідання.

Експрокурор Дмитро Борзих подав позов до ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової через розслідування « Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів »  від 22 квітня 2025 року та подальші публікації видання.

У матеріалі йдеться про групу адвокатів, яких Національне антикорупційне бюро України підозрює в незаконному отриманні доступу до інформації про кримінальні провадження, у тому числі щодо корупції серед високопосадовців.

За даними НАБУ, Борзих та ще двоє адвокатів компанії «Гарантія ваших прав» могли отримувати доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень. Серед них – близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Мова про дані про заплановані обшуки, проведення яких на той момент уже погодили суди.

Дмитро Борзих вимагає визнати частину інформації з матеріалів недостовірною та спростувати її. Одна з його основних претензій стосується того, що журналісти оприлюднили його ім’я як підозрюваного до ухвалення обвинувального вироку.

Також Борзих вимагає стягнути з відповідачів 500 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч – витрати на правничу допомогу. Загалом позивач висунув фактично 26 вимог до видання та журналістки.

Водночас під час засідання 13 жовтня його адвокатка не заперечувала достовірності інформації в журналістських матеріалах, однак наполягала, що для публікації імені Борзих журналістка мала отримати його згоду.

Зі свого боку представник ZN.UA Євген Воробйов обґрунтовував право редакції повідомляти про кримінальне провадження, яке становить суспільний інтерес, та називати ім’я людини, яка має статус підозрюваної.

Таким чином, одним із ключових питань справи стало право медіа публікувати імена підозрюваних у корупційних та інших суспільно важливих кримінальних провадженнях.

Ще 14 вересня Печерський районний суд Києва відмовив у відводі судді Олексія Соколова, який розглядає позов Борзих до журналістки Інни Ведернікової та видання ZN.UA. Як вказував тоді адвокат Роман Васильняк, у 2017–2019 роках Борзих працював заступником головного військового прокурора й погоджував клопотання, які розглядали слідчі судді Печерського райсуду, зокрема Соколов. Адвокат вказав, що такі давні професійні контакти можуть вплинути на неупередженість судді.

До цього справу отримав суддя Євген Хайнацький, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Згодом її передали судді Тетяні Ільєвій, яка також заявила самовідвід.

Раніше медіаюристка та адвокатеса Оксана Максименюк вказала, що ZN.UA мало повне право оприлюднити дані щодо справи Борзих та додала, що цей позов має ознаки SLAPP – стратегічного судового позову, який можуть використовувати для тиску на журналістів через судові процеси та фінансові вимоги.

На тлі збільшення таких випадків 30 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 16117, який передбачає механізми захисту журналістів , активістів та інших учасників суспільних дискусій від позовів, спрямованих на обмеження їхньої діяльності.

Політика