Конкурентоспроможність потіснила Україну: саміт ЄС уперше за час великої війни почнеться з іншої теми

13 жовтня 2026 р. 18:52

13 жовтня 2026 р. 18:52

Саміт лідерів ЄС, який розпочнеться 15 жовтня в Брюсселі, першого дня буде присвячений конкурентоспроможності, цінам на енергоносії, глобальним макроекономічним дисбалансам, а також розширенню Євросоюзу.

«Зараз ми переживаємо кризу цін на енергію та пальне, і це, безумовно, викликає занепокоєння… Це одна з головних політичних проблем, які непокоять громадян у всій Європі», – зазначив посадовець ЄС на умовах анонімності, додавши, що «чарівного рішення» цієї проблеми немає.

Щодо розширення ЄС співрозмовник Радіо Свобода повідомив, що на обговоренні цього питання наполягали багато лідерів держав-членів. Дискусія матиме стратегічний характер.

«Важливо провести його саме зараз, оскільки розширення дедалі більше стає реальністю», – зазначив посадовець ЄС. Нещодавно представлений Єврокомісією огляд політик перед розширенням, за його словами, стане основою для подальшої роботи, насамперед на рівні Ради ЄС.

Україна відкриє порядок денний другого дня саміту – 16 жовтня, що є незвичним відступом від усталеної практики розглядати українське питання на початку зустрічі. У Брюсселі очікують, що Володимир Зеленський особисто долучиться до засідання.

«З огляду на все, що відбувається, зокрема на безрозсудні російські атаки проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, ми побачимо демонстрацію єдності ЄС на підтримку України… Гадаю, ви також почуєте підтвердження підтримки України з боку лідерів і підтримки її оперативних потреб. І, безумовно, буде розглянуто питання фінансування», – повідомив посадовець ЄС.

Він підтвердив, що джерела покриття фінансових потреб України на 2026 рік визначені, й припустив, що лідери зосередяться на подальших кроках. Водночас конкретних рішень щодо майбутнього фінансування України за підсумками цього саміту посадовець не очікує.

У проєкті висновків саміту, з яким ознайомилося Радіо Свобода, Європейська рада планує закликати міжнародних партнерів терміново посилити підтримку, щоб допомогти покрити фінансові та військові потреби України.

«Під партнерами ми маємо на увазі тих, із ким ми вже співпрацюємо в підтримці України: з Великою Британією, Канадою, Норвегією та низкою інших партнерів, які долучалися до наших зусиль із підтримки України», – пояснив посадовець ЄС.

Щодо можливого повернення до використання заморожених російських активів для потреб України, на якому наполягають Київ і низка держав-членів, посадовець констатував, що позиції сторін не змінилися відтоді, як наприкінці 2025 року не вдалося погодити репараційну позику через заперечення Бельгії.

«Але подивимося, як розвиватиметься дискусія між лідерами щодо того, як відповідати на майбутні потреби України після 2026 року», – зауважив залучений до підготовки саміту чиновник.

Щодо військових потреб України та можливої передачі їй ракет-перехоплювачів із запасів окремих держав-членів, посадовець ЄС у коментарі Радіо Свобода зазначив, що такі питання опрацьовують на двосторонньому рівні.

«Європейські країни, безумовно, як я очікую, продемонструють готовність зробити все можливе, щоб скоротити цей дефіцит», – зазначив він.

Після обговорення України лідери перейдуть до питань оборони й безпеки, зокрема протидії російським гібридним атакам, яких зазнає дедалі більше держав-членів. Також у порядку денному – ситуація на Близькому Сході та міграція.

Політика