Розвідка: Росія опрацьовує війну з Європою, як один зі сценаріїв конфліктів до 2045 року

13 жовтня 2026 р. 19:08

13 жовтня 2026 р. 19:08

На європейському напрямі Росія наразі прагне підірвати підтримку України, але не відмоляється від перспективи прямого воєнного протистояння з Європою . Кремль розглядає її як один зі сценаріїв військових конфліктів до 2045 року, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

У розвідці зазначають, що заявив глави Кремля Владімір Путін про відсутність планів нападу на Європу, але готовність застосувати «всі наявні озброєння» у разі «удару по Росії» є частиною кампанії залякування європейських урядів і суспільств. Ця кампанія має на меті стримати військову підтримку України, послабити готовність Європи посилювати власну обороноздатність та сформувати страх перед прямою конфронтацією.

“Утім, заяви Кремля не варто плутати з реальними планами. Сьогодні головна мета Росії на європейському напрямі — підірвати підтримку України, зберігаючи для себе мінімально можливий рівень ризику. Для цього Москва має значно ефективніший інструментарій, ніж пряме вторгнення. Йдеться про гібридну війну: диверсії, кібератаки, операції впливу, дезінформація, «випадкові візити» дронів та шпіонаж”, — йдеться у повідомленні.

За даними СЗРУ, наразі у Європі перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб, які системно перевіряють межі допустимого, намагаючись діяти нижче порогу, який може запустити колективну відповідь НАТО.

Водночас у розвідці наголошують, що було б помилкою вважати, що РФ відмовилася від перспективи прямого воєнного протистояння з Європою. “Одразу шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Активно опрацьовуються і сценарії щодо Польщі та країн Балтії. Адже путінський режим апріорі потребує зовнішнього ворога для виправдання власної політики, мобілізації суспільства та збереження контролю над ним”, — розповіли в СЗРУ.

Розвідники зауважують, що одним із можливих інструментів Кремля є створення контрольованої регіональної кризи на східному фланзі НАТО, зокрема в Балтійському регіоні, аби продемонструвати нібито неспроможність Альянсу оперативно реагувати та колективно захищати своїх членів.

“За російськими оцінками, країни Балтії є однією з найбільш вразливих ланок європейської безпеки. Сценарій може передбачати створення ситуації, у якій Альянс буде змушений ухвалювати рішення в умовах невизначеності та обмеженого часу”, — зауважують розвідники.

Наголошується, що Кремль будує свої плани також беручи до уваги «народні настрої». За даними опитувань ECFR, росіяни називають серед головних недружніх країн Велику Британію, Францію, Німеччину, Польщу, Фінляндію та держави Балтії. Хоча 61% опитаних вважає, що настав час для переговорів, 59% переконані, що в разі їх невдачі варто посилити агресивні дії.

У СЗРУ підсумовують, що Європа має сприймати Україну як незамінний передовий рубіж власної безпеки. Посилення обороноздатності ЄС, зниження енергетичної залежності, економічний тиск на РФ та підтримка України є єдиною стратегією стримування спільного ворога.

Нагадаємо, що командувач сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич закликав збільшити допомогу Україні у відповідь на російські гібридні атаки. Генерал назвав серед загроз вторгнення в повітряний простір Альянсу, підпали, диверсії та кібератаки. Москва намагається зламати спільну волю союзників. Гринкевич навів приклад Данії та Німеччини, які після гібридних атак на своїй території посилили підтримку Києва.

«Гібридна війна» звучить так, ніби між миром і війною існує безпечна сіра зона. Саме нею Росія й користується та перевіряє реакцію Заходу. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Чи здатна Європа побачити спільний задум раніше, ніж окремі удари складуться в системну загрозу?

Про це у статті «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.

Політика