Як Рада голосувала за провалені законопроєкти, від яких залежить фінансування України

14 жовтня 2026 р. 18:23

14 жовтня 2026 р. 18:23

Через невиконання взятих на себе міжнародних зобов’язань Україна недоотримала 29,5 мільярда доларів – заявив міністр фінансів Сергій Марченко у Верховній Раді. Глава Мінфіну зазначив, що Україна ще має можливість надолужити втрачений час і виконати низку вимог: запровадити оподаткування посилок, призначити членів Рахункової палати, ухвалити законопроєкт про оцінку майна та відновити конкурси на держслужбу. Разом з тим є ще дві важливі для міжнародного фінансування ініціативи, про які, тим не менш, рідко згадують. «Слово і діло» вирішило нагадати суть цих законопроєктів – та як за них (не) проголосували фракції та депутатські групи.

Зміни в управління державною та комунальною власністю

Одна з вимог, які МВФ поставив перед Україною – це розділити рахунки між діяльністю з виконання державними підприємствами своїх спеціальних обов’язків (PSO – public service obligations) та діяльністю, яка з цим не пов’язана. Це має запобігти перехресному субсидуванню.

Аналітичний консорціум RRR4U зазначає , що єдиний законопроєкт, який пропонував запровадити ці зміни – це ініціатива №13620 нардепа Олексія Мовчана з фракції «Слуга народу». Верховна Рада отримала його на розгляд у серпні 2025 року, але зрештою 15 січня 2026 року нардепи під час голосування виступили проти його включення в порядок денний.

На підтримку включення законопроєкту знайшлося лише 146 голосів з 226 потрібних. Найбільше голосів «за» віддали колеги Мовчана зі «Слуги народу» – 95; водночас більшість фракції – 132 нардепи – або утрималися (24), або не голосували (66), або були відсутні (41). Один нардеп проголосував проти.

Жоден нардеп з «Європейської солідарності» (26) та «Платформи за життя та мир» (21) не підтримав включення ініціативи. Також за включення проголосувало менше половини нардепів з груп «Відновлення України» (7 з 17), «За майбутнє» (4 з 17), «Довіра» (6 з 19).

Натомість депутати ще двох фракцій здебільшого підтримали включення законопроєкту в порядок денний: «Батьківщина» – 13 з 24, «Голос» – 11 з 19 нардепів проголосували «за». З 22 позафракційних депутатів голоси «за» віддали лише 10.

Статус: перебуває на розгляді ВРУ, фактично ж – заморожений і не має альтернативних законопроєктів.

Зміни до правових умов діяльності органів самоорганізації населення

Законопроєкт №6319 розробили на виконання пункту 6.1 Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій Кабміну для виконання умов першого кластера умов вступу України до ЄС. Крім того, цей законопроєкт був одним з індикаторів у програмі фінансування Ukraine Facility.

Повна назва документа звучит як «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення». На відміну від попередньої ініціативи, цю подав не рядовий нардеп – а Денис Шмигаль як прем’єр-міністр у листопаді 2021 року.

Через початок повномасштабного вторгнення розгляд законопроєкту відклали аж до 2023 року. У травні того ж року його прийняли за основу із доопрацюваннями – і відклали ще на три роки. Втім, 11 березня 2026-го нардепи не ухвалили його в цілому і не погодили повторне читання – тож ініціативу зняли з розгляду.

Цього разу більшість «Слуг народу» проголосували «за» – 129 з 228. Четверо нардепів утрималися, 47 не голосували, а 48 не було у Верховній Раді. Також законопроєкт підтримали у «Європейській солідарності» – 16 голосів з 26, та «Платформі за життя та мир» – 14 з 21 голосу.

А ось «Батьківщина» навпаки в цілому виступила проти законопроєкту – «за» проголосували лише 2 нардепи з 24. Один – проти, 10 – утрималися, 2 не голосували, а 9 не було в залі. Голоси ж «Голосу» розділилися практично навпіл – «за» 10 з 19. При цьому 2 нардепи не проголосували, а семеро були відсутні.

Депутатська група «Відновлення» радше підтримала ініціативу – 11 з 17 її нардепів проголосували «за». Аналогічно «Довіра» – 12 з 19 нардепів. Натомість з 17 нардепів «За майбутнє» лише 5 підтримали ініціативу.

Зрештою, у законопроєкту №6319 набралося 205 голосів – до ухвалення не вистачило 21 голосу. Проти виступив лише один нардеп – ще 19 утрималися, 69 не голосували, а більшість, 98, просто були відсутні.

Статус: відхилено та знято з розгляду. 10 квітня 2026 року подібну за змістом ініціативу №15165 подали до Ради її спікер Руслан Стефанчук, а також Олександр Корнієнко, Олена Шуляк, Таміла Ташева та Леся Забуранна. Втім, новий законопроєкт уже понад пів року чекає на увагу нардепів.

Які законопроєкти ще мають ухвалити нардепи

Зараз на друге читання чекає ще декілька важливих для міжнародного фінансування законопроєктів. Це й ініціатива №15024 , яка змінює правила процедури банкрутства, і згадуваний міністром фінансів проєкт Закону про оцінку майна №13435 , і багатостраждальна ініціатива про «податок на посилки» в оновленому вигляді – №16051-1, а також її доповнення – законопроєкт №15460 .

Від ухвалення цих або альтернативних законів з аналогічним змістом залежить, чи отримає Україна більше міжнародного фінансування у критичній ситуації з дефіцитом держбюджету .

Нагадаємо, нардепи проголосували за проведення конкурсу на обрання нових членів Рахункової палати, що також входить у список вимог ЄС та МВФ. Також Рада підтримала закон про навчання мовами нацменшин – через нього Угорщина блокувала відкриття ще двох кластерів перемовин про вступ України до ЄС.

Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці підсумки майже 5 років заборони кнопкодавства у Верховній Раді. Також ми розповідали, хто з нардепів пропустив найбільше голосувань за час вторгнення.

Політика