Українські виробники дронів залежать від китайських деталей попри локалізацію — AP

15 жовтня 2026 р. 02:42

15 жовтня 2026 р. 02:42

Українські виробники військових дронів залишаються значною мірою залежними від китайської електроніки та інших критичних компонентів. Це створює ризик перебоїв у виробництві, якщо Пекін обмежить постачання або надасть перевагу російським замовникам. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press.

Україна стала одним зі світових лідерів у розробленні військових безпілотників. Ці технології допомагають стримувати значно численнішого противника. Однак розвиток дронів, які суттєво посилили українські бойові можливості, виявив важливу вразливість. Їхні виробники залежать від електроніки з Китаю — одного з ключових союзників Росії.

Найбільше Україна побоюється, що китайський уряд може суттєво обмежити доступ до необхідних деталей. Ще один ризик — китайські заводи можуть віддавати перевагу російським оборонним компаніям, які потребують тих самих компонентів.

Протягом останніх двох років Україна намагалася зменшити цю залежність. Вона розширювала внутрішнє виробництво та збільшувала закупівлі на Тайвані, у Європі й США. Це скоротило потребу в китайських електродвигунах, польотних контролерах та інших деталях.

Повністю відмовитися від китайських поставок поки не вдається. Постачальники із союзних країн не можуть запропонувати настільки ж низькі ціни та співмірні виробничі потужності.

«Якщо Китай припинить виробляти для нас… ми осліпнемо. Це найстрашніше», — заявив Андрій Таганський, один із керівників українського виробника озброєнь Odd Systems, який розробляє камери для дронів.

Китай уже кілька років посилює контроль за експортом безпілотників і пов’язаного обладнання. Пекін пояснює це побоюваннями щодо затягування війни в Україні. Обмеження не зупинили надходження китайських компонентів до України. Проте вони спричинили затримки та збільшили витрати. Через це українські компанії дедалі частіше звертаються до посередників у третіх країнах.

«Китай має важелі впливу. Він може спрямовувати більше матеріалів до Росії, одночасно обмежуючи постачання на Захід», — зазначив дослідник аналітичного центру RUSI Роберт Толлост.

У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що Пекін дотримується «обачного та відповідального» підходу до військового експорту. Відомство виступило проти використання цивільних дронів у військових цілях і закликало шукати політичне врегулювання війни.

Українська індустрія безпілотників здобула міжнародне визнання завдяки передовим розробкам. Компанії проєктують і збирають системи, які змінили сучасну війну. Водночас виробництво багатьох матеріалів та компонентів для цих дронів не вдасться швидко перенести в Україну. За словами представників дванадцяти українських виробників, магніти, двигуни, мікросхеми, тепловізійні сенсори, акумуляторні елементи та інші складники досі переважно надходять із Китаю.

Повний перехід на західні аналоги може збільшити витрати до 60% та скоротити виробництво приблизно на стільки ж. Таку оцінку навів Олександр Яковенко з великої української оборонної компанії TAF Industries. Попри це, українські виробники вже поступово зменшують залежність від Китаю.

Розвиток власного виробництва має й додаткову перевагу під час виснажливої війни. Українські дрони та деталі до них можна переробити за кілька днів відповідно до термінових потреб фронту. Внесення таких змін через іноземні ланцюги постачання може займати місяці, пояснив Артур Савчій, аналітик київського Serpens Center for International Security.

На початку 2024 року майже 90% імпортованих Україною деталей для дронів надходили безпосередньо з Китаю. За перші вісім місяців 2026-го ця частка становила лише 28%, свідчать дані української митниці. Проте зниження може бути менш суттєвим, ніж здається. Частину компонентів, які обліковують як імпорт із Польщі чи Чехії, найімовірніше, виготовили в Китаї та доставили через ці країни.

Україна може збирати акумулятори, але елементи всередині них доводиться імпортувати. Для виробництва двигунів також потрібні іноземні магніти та мідь. Частину електроніки українські підприємства здатні виготовляти самостійно, однак китайські компанії виробляють її у значно більших обсягах і приблизно вдвічі дешевше.

Особливо помітна залежність у виробництві тепловізійних камер. Українські компанії самі проєктують ці камери. Водночас вони використовують імпортні сенсори, які виявляють інфрачервоне випромінювання, та лінзи, які не можуть виготовляти всередині країни. Однією з ключових сировинних складових є германій. Китай має його у великих обсягах, тому китайські лінзи значно дешевші за європейські аналоги.

США та європейські країни також виробляють сенсори. Однак більшість цієї продукції використовують на власних ринках. За словами Таганського, Україна могла б виготовляти тепловізійні камери повністю з європейських компонентів. Перешкодами залишаються ціна та обмежені виробничі потужності. Європа випускає приблизно 600 тисяч тепловізійних сенсорів на рік, тоді як потребу України він оцінює у 4 мільйони. Тому частина китайських деталей залишається незамінною.

За оцінками експертів, Росія залежить від Китаю ще більше, ніж Україна. Частково це пов’язано із західними санкціями, які обмежують її доступ до інших ринків. Водночас Москва не ризикує опинитися в ситуації, коли її союзники в Пекіні віддадуть перевагу українським замовникам. Конкуренція за замовлення на тих самих китайських заводах створює для України ще одну небезпеку. Інформація про її потреби може стати відомою противнику.

Із 2023 року Китай кілька разів посилював експортний контроль щодо дронів та пов’язаних компонентів. Через ці обмеження українські компанії втратили можливість напряму закуповувати в китайських виробників окремі цивільні безпілотники великої дальності, двигуни, камери й обладнання для інфрачервоного зображення.

Нагадаємо, що українська TAF Industries підписала меморандум про оборонну співпрацю з люксембурзькою LUXUAV. Партнери планують розвивати безпілотні технології та виробничі потужності в Бельгії й Люксембурзі. Співпраця є частиною ініціативи Build with Ukraine, яка поєднує український бойовий досвід із промисловими можливостями країн-партнерів.

Окрім того, литовська Unmanned Defense Systems відкрила спільне підприємство UDS Ukraine для роботи з українськими військовими та технологічними партнерами. Місцева команда впроваджуватиме безпілотні системи , навчатиме операторів і підтримуватиме постійну взаємодію з підрозділами. Присутність компанії в Україні має скоротити час від визначення потреб військових до розроблення та застосування технічних рішень.

Політика