думка Якщо США вимкнуть розвідку: чим допоможе Європа

15 жовтня 2026 р. 12:06

15 жовтня 2026 р. 12:06

Україна не може повноцінно замінити американські розвідувальні можливості власними силами, а європейські партнери поки що не забезпечують настільки ж зручного доступу до необхідних даних. Водночас Києву потрібно розвивати альтернативні канали розвідки, посилювати власні далекобійні спроможності та забезпечувати фінансування виробництва озброєння.

Про це в коментарі «Слово і діло» розповів авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап .

Офіційного підтвердження того, що США вже припинили передавання Україні розвідувальних даних, немає, проте наявність погроз це зробити підтвердив президент України. Водночас експерт звертає увагу на ситуації, коли Україна не отримувала своєчасного попередження про балістичні удари, і припускає, що партнери можуть не надавати частину необхідної інформації.

Криволап говорить про випадки, коли під час російських балістичних атак по Києву сигнал повітряної тривоги надходив уже після вибухів.

«У американців є система SBIRS (Space-Based Infrared System). Це військові супутники з різними сенсорами, які фіксують інфрачервоне випромінювання, зокрема під час запуску балістичних ракет. Система розпізнає теплову пляму, визначає, що відбувся пуск, і автоматично передає цю інформацію тим, хто має право її отримувати», – пояснив Криволап.

За словами експерта, коли Україна звернулася до американської сторони з питанням, чому попередження не надійшло вчасно, поясненням нібито стали погодні умови. Однак Криволап сумнівається, що погода могла повністю завадити виявленню ракетного запуску.

«Я в цьому вбачаю таку гібридну позицію. Є можливість усе списати на погоду. Але ці системи мають таку чутливість, що можуть фіксувати запуск навіть за несприятливих атмосферних умов», – зазначив він.

Крім супутників раннього попередження, за словами експерта, існують системи радіолокаційного спостереження із синтезованою апертурою радара (SAR). Вони дають змогу отримувати зображення місцевості незалежно від погодних умов і часу доби, а також відстежувати переміщення російських оперативно-тактичних ракетних комплексів.

Експерт пояснює, що такі дані можуть допомогти виявити пересування ракетних комплексів до стартових позицій і спрогнозувати можливий запуск. Водночас цей тип розвідки не забезпечує такого ж оперативного попередження, як системи, що безпосередньо фіксують пуски ракет.

«На вихід на стартову позицію вони витрачають від 40 хвилин до півтори години. Зазвичай це близько 40 хвилин. За цей час ми можемо отримати розвідувальні дані, навести ракети й завдати удару, якщо в нас є відповідні засоби ураження. Саме тому нам так необхідна зброя для протидії балістичній загрозі», – наголосив Криволап.

Криволап наголошує, що розвідувальна підтримка важлива для України не лише для своєчасного попередження про ракетні атаки. Вона також допомагає відстежувати пересування російських військ, визначати цілі для ударів і оцінювати наслідки ураження російських військових та інфраструктурних об’єктів. За його словами, різні типи розвідданих виконують різні завдання.

«Розвіддані є різні. Є дані, які стосуються саме повідомлень про пуски ракет. Друге – інформація про фактичне переміщення російських військ і взагалі про те, що відбувається на лінії бойового зіткнення. Третє – точні координати цілей, інформація про те, що сталося з об’єктами, які ми атакували, зокрема нафтопереробними заводами. І четверте – інформація про інші цілі й об’єкти, які можуть нам заважати або становити інтерес», – пояснив Криволап.

Чому Україні важливі американські розвідувальні дані

Одним із найскладніших напрямів для заміщення експерт називає своєчасне виявлення запусків балістичних ракет. За його словами, США мають супутникову систему раннього попередження, яка фіксує інфрачервоне випромінювання під час ракетних пусків. Інформація автоматично передається отримувачам, які мають доступ до відповідних даних.

Криволап наголошує, що своєчасне попередження має критичне значення для реагування на загрозу. Він також пояснює, що інші засоби супутникової розвідки можуть допомагати відстежувати переміщення російських ракетних комплексів.

«Є системи радіолокаційного спостереження із синтезованою апертурою радара. Ця технологія дозволяє сканувати місцевість і отримувати зображення, які не залежать від погоди чи часу доби. Вона дає змогу бачити, коли з позицій вирушають оперативно-тактичні ракетні комплекси та куди вони їдуть», – зазначив експерт.

За його оцінкою, між виявленням переміщення комплексу та можливим запуском ракети є певний проміжок часу, протягом якого можна спробувати відреагувати. Однак для цього необхідні не лише розвідувальні дані, а й відповідні засоби ураження.

Криволап нагадав, що торік, коли Україна на певний час втратила доступ до американської розвідінформації, це, за його словами, вплинуло на проведення Курської операції. На думку експерта, цей досвід мав продемонструвати українській стороні необхідність пошуку альтернативних джерел інформації.

Чи зможе Європа замінити США

Криволап вважає, що Україна може отримувати розвідувальну підтримку і від європейських партнерів. Зокрема, він відзначив можливості Франції та Великої Британії, а також допомогу Німеччини. Крім того, за його словами, розвиваються європейські проєкти космічного спостереження.

Водночас експерт зауважує, що європейські можливості не завжди можуть забезпечити такий самий рівень оперативності й зручності, як американські системи. Тому йдеться не стільки про повну заміну одного партнера іншим, скільки про формування кількох каналів отримання необхідної інформації.

На думку Криволапа, питання розвідувальної підтримки пов’язане також із ширшою проблемою надійності партнерства. Якщо доступ до важливих технологій або інформації може залежати від політичних рішень, Україна має враховувати цей ризик під час планування оборони.

Що потрібно Україні для далекобійних ударів

Окремою проблемою залишається спроможність України самостійно завдавати далекобійних ударів по російських військових об’єктах. За словами Криволапа, для цього недостатньо мати розвіддані та визначені цілі – необхідні ракети, безпілотники й кошти на їхнє виробництво та закупівлю.

«Можливості є, ракети є, але в держави зараз немає грошей. Не можуть викуповувати ані «Фламінго», ані FP-7. Я вже не кажу про все інше. Не вистачає дронів на лінії фронту, простих дронів і засобів для того, щоб літати та знищувати росіян», – сказав експерт.

Він вважає, що Україні потрібно нарощувати власні спроможності у виробництві далекобійного озброєння та засобів ураження, а також розвивати співпрацю з європейськими партнерами. Однак без належного фінансування реалізувати ці завдання буде складно.

На думку Криволапа, одним із ключових чинників залишається здатність держави забезпечити військо необхідними засобами та своєчасно ухвалювати рішення для зміцнення оборонного потенціалу. В умовах невизначеності щодо американської підтримки це стає особливо важливим для збереження ефективності українських військових операцій.

Політика