Міністерка ФРН пропонує виняток із боргових правил для цивільної допомоги Україні — Reuters

18 жовтня 2026 р. 01:58

18 жовтня 2026 р. 01:58

Міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Рім Алабалі-Радован домагається винятку з боргового гальма для фінансування України. Це дозволило б зберегти цивільну допомогу Києву попри бюджетні скорочення. З її відомства надходить значна частина такої підтримки, однак його фінансові можливості зменшуються. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Алабалі-Радован порушила питання фінансування України у Бангкоку, де відбуваються зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Вона наголосила на посиленні російських атак та їхніх наслідках для українців.

«Російські атаки жорстокіші, ніж будь-коли, вони призводять до більшої кількості смертей, руйнувань і страждань. Але якщо скорочення бюджету допомоги на розвиток триватимуть, ми просто не зможемо підтримувати Україну на нинішньому рівні», — заявила міністерка.

Її пропозиція передбачає виняток із боргового гальма — закріпленого в Конституції Німеччини обмеження державних запозичень. Цього року в бюджеті її міністерства на Україну передбачено близько 330 мільйонів євро, або 371 мільйон доларів.

У 2022 році ця сума становила 670 мільйонів євро, а у 2023-му — 750 мільйонів. Отже, фінансування за цим напрямом суттєво зменшилося. За словами Алабалі Радован, подальше зниження підтримки буде наслідком браку ресурсів.

«На цьому етапі це не політичне рішення. Ми просто стикаємося з масштабними скороченнями, і зберігати допомогу стане неможливо», — пояснила вона.

Міністерка назвала ситуацію особливо складною, оскільки ці кошти ефективно працюють на стабільність України та Європи. Алабалі Радован представляє Соціал-демократичну партію Німеччини — молодшого партнера урядової коаліції, яку очолює Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца.

Ініціативу міністерки підтримав глава МЗС Йоганн Вадефуль, який належить до ХДС. Проте інші представники цієї партії виступають проти нових винятків із правил запозичення. Вони не хочуть розширювати перелік уже схвалених послаблень, серед яких є виняток для оборонних витрат.

Міністерка запевнила, що вже надає допомозі Україні пріоритет. Водночас її відомство має реагувати й на інші кризи та конфлікти. Значну частину бюджету заздалегідь спрямовано на довгострокові зобов’язання, тому можливості перерозподілу обмежені.

Через це скорочення насамперед зачіпають інструменти кризового реагування: вони використовують гнучке фінансування, яке ще не закріплене за конкретними зобов’язаннями. Алабалі Радован також підтримала заклик Мерца до інших держав збільшити внески в допомогу Україні. На її думку, партнери можуть узяти на себе більшу частину підтримки.

«Ми надаємо найбільшу підтримку, і я вважаю, що інші можуть і повинні робити більше», — наголосила вона.

Нагадаємо, що 11 жовтня глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив про повну підтримку Володимира Зеленського після заклику Дональда Трампа змінити українського президента. Міністр виступив на зустрічі керівництва Християнсько-демократичного союзу — партії канцлера Фрідріха Мерца. Він наголосив, що Берлін залишається поруч з Україною та її урядом.

Окрім того, 14 жовтня партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW) підтримали заклик припинити військову допомогу Україні в парламенті Саксонії-Ангальт. Рішення не має практичних наслідків, оскільки земельні парламенти не визначають зовнішню політику країни. Спільне голосування посилило перспективу домовленості, яка могла б допомогти лідеру місцевої AfD Ульріху Зігмунду сформувати земельний уряд.

Політика