«Зняв рукавички»: чому Зеленський цього разу не став стримуватися у спілкуванні з Трампом — NYT

21 жовтня 2026 р. 11:25

21 жовтня 2026 р. 11:25

За президентства Дональда Трампа Україна вже опинялася в ситуації, коли США ускладнювали їй можливість реагувати на дії Росії. Однак цього разу українське керівництво вирішило дати відсіч , оскільки американський лідер применшує масштаби російського насильства та обмежує можливості Києва відповідати на нього, пише The New York Times.

Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з останньою можливістю попередити про наближення цунамі. Він зазначив, що ще до загострення відносин із Трампом російські атаки послаблювали енергетичну інфраструктуру й економіку України, її протиповітряна оборона виснажувалася, а попереду чекала важка зима.

Тоді Трамп вирішив закуповувати російське дизельне пальне , скасував санкції проти Росії та тиснув на Україну, вимагаючи припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Київ почав повідомляти про раптові обмеження в роботі військової супутникової мережі Starshield, проблеми з отриманням американських військових розвідданих і затримки з постачанням ракет-перехоплювачів зі США. Водночас американські чиновники заперечували, що виникли будь-які перебої.

Згодом напруженість зросла після заяв Трампа, який сказав, що «Росія, відверто кажучи, поводиться з Україною цілком прийнятно » та що «вони не роблять нічого особливого». Тим часом Організація Об’єднаних Націй зафіксувала рекордну кількість жертв серед українського цивільного населення через російські атаки. Лише за минулий місяць цей показник зріс на 85% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Однак NYT пише, що є ознаки того, що жодна зі сторін не готова повністю розривати відносини. Більше ніж через тиждень після початку словесного конфлікту з Трампом Зеленський у понеділок провів телефонну розмову з держсекретарем США Марком Рубіо. У вівторок український президент зустрівся в Осло зі Стівом Віткоффом, спеціальним посланцем Трампа з питань миру. Під час пресконференції після зустрічі Зеленський утримався від прямої критики на адресу Сполучених Штатів.

Проте українські керівники вважають, що Трамп настільки часто ставить інтереси Росії вище за безпеку України, що мовчання стало б небезпечнішим, ніж відкрита критика його дій.

Минулого тижня в інтерв’ю ABC News Зеленський заявив, що люди мають знати правду. За словами президента, Трамп прихильно ставиться до диктаторів і, підтримуючи Владіміра Путіна, опинився на неправильному боці історії. Зеленський також наголосив, що допомога Путіну не наблизить завершення війни, а лише затягне її.

NYT також пише, що Зеленський не перший світовий лідер і потенційний партнер США, якому доводиться вирішувати, як відповідати на нападки Трампа. Цього разу український президент, як і прем’єр-міністр Канади Марк Карні та деякі інші лідери, вирішив не мовчати й дати відсіч. Українські політики та аналітики вважають, що це було правильне рішення, хоча воно й пов’язане з певними ризиками.

Раніше Київ намагався спілкуватися з Трампом дипломатично й обережно. Після сварки в Овальному кабінеті між американським та українським президентами в лютому минулого року Україна швидко повернулася до подяк і схвальних слів на адресу Трампа.

NYT також пише, що Київ продовжував наголошувати на важливості партнерства зі США, тоді як американський президент намагався завершити війну. Протягом місяця Україна запропонувала негайне й безумовне припинення вогню, однак Росія відхилила цю пропозицію.

Як і раніше, Україна намагається не допустити припинення важливої військової допомоги та обміну розвідданими зі США. Зараз Київ, імовірно, прагне знизити напруженість, адже вже висловив занепокоєння діями Трампа.

Після розмови з Рубіо Зеленський подякував у соцмережах усім американцям, які підтримують справедливі підходи. При цьому президента США він не згадав.

Український політичний оглядач Віталій Портніков зазначив, що через нападки Трампа Зеленський опинився у вкрай складному становищі. Хоча Зеленський іноді критикував особисті якості Трампа, цього разу він вирішив спиратися на конкретні факти. Його адміністрація відкрито визнала труднощі, з якими Україна зіткнулася через обмеження з боку США.

У понеділок Зеленський обговорив ці проблеми під час відеоконференції з групою американських законодавців від обох партій. Імовірно, він сподівався, що тиск усередині США змусить Трампа відмовитися від подальших обмежень.

Ставлення президента США до України неодноразово змінювалося — Трамп то віддалявся від Києва, то знову йшов на зближення. Тому не виключено, що це станеться ще раз. На його політику щодо Росії також можуть вплинути проміжні вибори у США, які здатні змінити розклад сил у країні.

Водночас NYT пише, що Портніков позитивно оцінив розмову Зеленського з держсекретарем США. Він зазначив, що готовність держсекретаря США поговорити із Зеленським під час поїздки до Азії, попри різкі заяви українського президента на адресу США, свідчить про те, що адміністрація Трампа поки не готова розривати відносини з Україною.

Удари ЗСУ по російських нафтопереробних заводах у відповідь на атаки РФ на українську енергетику стали ще однією причиною напруженості у відносинах між Києвом і Вашингтоном, а також між Трампом та Зеленським.

Очільник Білого дому неодноразово закликав Україну припинити атаки на російський енергетичний сектор. Він пов’язував їх із різким зростанням цін на дизельне пальне, хоча це пояснення є помилковим . Згодом американський президент посилив тиск на Україну.

Учора Трамп також відзначився добірним лицемірством — заявив, що Росія «поводилася нормально щодо України ». Тим часом Зеленський наголосив, що Україна не може дозволити собі поступитися власними інтересами чи проявити слабкість, навіть попри ризик втратити такого надійного партнера, як США. Тому Київ вирішив відновити удари по Росії на великі і середні відстані, пояснивши це словами «З нас досить». Крім того, президент діагностував у Трампа інстинктивну схильність до автократів і надбагатих людей, додаючи, що Путін подобається йому через те, що десятиліттями залишається при владі.

Чи може Україна дозволити собі принципову суперечку з американським президентом, якщо від рішень Вашингтона залежать постачання зброї, розвіддані та здатність захищати міста від російських ударів?

Дипломатична твердість не обов’язково означає публічне загострення, а незгода з Трампом — відмову від співпраці. Росія продовжує війну, а сподівання, що Європа швидко компенсує все, чого може забракнути від США, не відповідають реальності. Києву потрібні діалог із Білим домом, підтримка обох партій Конгресу та дієві інституційні канали.

Як поєднати принципи з прагматизмом у статті « Дипломатія без права на емоції: чому Україна не може дозволити собі втратити Америку » пояснює Надзвичайний та Повноважний Посол України, голова ГО «Центр нових рішень» Костянтин Єлісєєв .

Політика