П’ять факторів, які зроблять зиму 2026–2027 найскладнішою для України від початку повномасштабної війни — звіт UAFP

21 жовтня 2026 р. 14:57

21 жовтня 2026 р. 14:57

Наступна зима — 2026–2027 років — буде важчою для українців, ніж попередні чотири. Росіяни посилили атаки на критичну енергетичну інфраструктуру, а Україна не змогла належним чином підготуватися, щоб пом’якшити їхні наслідки. Про це йдеться у звіті Ukraine Facility Platform (UAFP), у якому аналітики проаналізували помилки української влади під час підготовки до зими, що «погіршили ситуацію з наданням критичних послуг громадянам», і який є у розпорядженні ZN.UA.

Аналітики виокремили п’ять факторів, які негативно впливатимуть на осінньо-зимовий період 2026–2027 років.

Фактор № 1. Нові та масштабовані засоби ураження

За даними ГУР, електропостачання та централізоване опалення в містах, а також видобуток і транспортування газу та, можливо, об’єкти водопостачання знову стануть одними з головних напрямів російських ударів у холодний період.

Росіяни вже перейшли до використання реактивних модифікацій дронів, зокрема «Герань-3» із китайським двигуном, який розвиває швидкість до 370 км/год за дальності польоту до 1000 км. «Герань-4», бойове застосування якої почалося в травні, летить на висоті понад 2,5 км і значно швидше за «Шахеди». Ці характеристики знижують ефективність мобільних вогневих груп і наявних дронів-перехоплювачів, які раніше перехоплювали понад 90% цілей, а тепер фізично не можуть наздогнати нові російські дрони. За словами президента Володимира Зеленського, ППО перехоплює близько 55% реактивних «Шахедів».

Масштаби виробництва дронів у Росії вже промислові: державне оборонне замовлення РФ на 2026 рік разом із дронами-імітаторами перевищує 100 000 одиниць, а частку реактивних апаратів серед ударних дронів Росія планує довести до половини.

Однак більшою проблемою може стати російська балістика. Ще в серпні розвідка повідомила, що Росія може виробляти понад 200 крилатих і балістичних ракет на місяць, а її запаси, якщо скласти оцінки за типами ракет, наближаються до 2000 одиниць.

Змінюється також точність ударів. Завдяки ретрансляторам і mesh-мережам ударними дронами дедалі частіше керують оператори в реальному часі. Новим рівнем стали також супутникова розвідка та наведення за допомогою низькоорбітального угруповання «Рассвет», що в перспективі може відкрити ворогу можливість керувати засобами ураження в режимі реального часу.

«Для енергетики це означатиме, що удари можуть стати ще більш точковими: у менш захищене місце захисної споруди з автотрансформатором, по незахищеному розподільчому пристрою, у момент проведення аварійно-відновлювальних робіт тощо», — підкреслюють автори звіту.

Фактор № 2. Новий шар цілей

Минулої зими було відпрацьовано ще один елемент нової тактики — руйнування ракетами, зокрема балістичними, фізичного захисту над ключовими автотрансформаторами на магістральних високовольтних підстанціях. За даними UAFP, росіяни поки що точково «вибивають» ракетами автотрансформатори на магістральних об’єктах мережі, одночасно руйнуючи фізичні укриття над цим обладнанням.

Фактор № 3. Тривога як зброя

Тактика періодичних масованих атак і поодиноких розвідувальних польотів трансформувалася у формулу «масовані атаки + постійний тиск». Замість одного нічного нальоту Росія запускає групи реактивних дронів хвилями протягом усього дня, через що Україна годинами живе під повітряними тривогами.

Тільки у вересні через тривоги ремонтні бригади сумарно понад 10 діб не могли проводити підготовчі роботи та ремонти на відкритих майданчиках.

«Зрив чи суттєве уповільнення роботи ремонтних бригад означає, що безперервні тривоги подовжують відключення, а тривалість ремонтів починає залежати не лише від наявності обладнання, а й від того, скільки годин на добу бригада може працювати», — зазначають аналітики.

Фактор № 4. «Пастка низького споживання»

За даними UAFP, у липні–серпні навіть у спекотні дні під час вечірнього піку Україна споживала не більше ніж 9 ГВт проти звичних для цього періоду 11–12 ГВт. У вересні росіяни вже «вибили» 0,8–1 ГВт промислового споживання. Разом зі зупиненням великих металургійних підприємств це зменшило базове споживання приблизно на 1,5 ГВт.

Прогнозується, що через постійні російські атаки тенденція до зниження споживання збережеться, а холодного зимового вечора за температури –10–15 °C споживання, найімовірніше, буде помітно нижчим за традиційні для воєнної зими 15–16 ГВт.

На перший погляд, це навіть вигідно: за меншого попиту та сама генерація покриває більшу частку потреб. Але насправді це пастка.

«Рекордно низьке споживання створює ілюзію стабільності, тоді як дефіцит нікуди не зник — він просто латентний. Якщо уряд за звичкою планує підготовку до ОЗП і запаси “впритул” або “під поточне споживання”, перший же мороз усе змінить. Адже просів переважно денний промисловий попит, а зимовий пік споживання формують домогосподарства, які масово вмикають електрообігрівачі, тож попит повернеться різко й саме тоді, коли система найвразливіша», — зазначають аналітики.

Перші три масовані російські атаки на енергосистему в період із 30 вересня до 15 жовтня продемонстрували, що ураження ключових енергооб’єктів мережі навколо Києва та атомних електростанцій, а також удари по ТЕС, ТЕЦ і ГЕС не захищають населення від графіків відключень навіть за низького споживання.

Додаткова проблема, яка відчуватиметься взимку, полягає в тому, що зникає найкерованіше навантаження. Промисловість можна відключати або переносити її роботу на інший час, і для оператора енергосистеми «Укренерго» це інструмент балансування, якого йому й так бракує. Втрачаючи його, оператор залишається з попитом населення та критичної інфраструктури, зокрема тепло- й водопостачання, який неможливо скоротити.

Знижують споживання з мережі також дахові сонячні електростанції. За даними НЕК «Укренерго», встановлена потужність сонячних станцій сягнула 7,3 ГВт: 5,4 ГВт припадає на виробників, а 2,25 ГВт — на активних споживачів. Цей факт сам по собі свідчить про позитивну тенденцію. Однак це створює додатковий тиск на мережу в період, коли вона найбільш вразлива, — узимку, у години вечірніх піків споживання, коли сонячної енергії для власних потреб уже не буде.

Аномально низьке споживання створює ще одну, суто фізичну проблему — суттєве зростання напруги в мережі. У слабко навантаженій лінії електропередачі напруга в кінці лінії стає вищою, ніж на її початку. Це явище називають ефектом Ферранті: лінія сама генерує реактивну потужність, і за низького споживання її стає забагато. Висока напруга може спонукати оператора до контрольованого вимкнення ліній електропередачі, щоб знизити напругу та ризик аварії. Але кожна вимкнена лінія — це мінус один резервний шлях передачі електроенергії, тобто менша стійкість системи до наступного удару.

Нарешті, менша частка бізнесу у структурі споживання означає меншу частку імпорту. За оцінками UAFP, через удари по бізнесу й промисловості це споживання вже знизилося на 20% порівняно з минулим сезоном, тож комерційного імпорту в морози може виявитися менше.

«Паралельно менші обсяги проданої електроенергії означають менші платежі для генерації та мереж на тлі боргової кризи на енергетичному ринку, а отже, ще менше коштів на ремонти, захист і запаси обладнання», — додають експерти.

Фактор № 5. Удари по захищених об’єктах

Залізобетонні захисні споруди над автотрансформаторами (або антидроновий захист II рівня) в окремих випадках стають цілями російських балістичних ракет і реактивних дронів. Це завдання, для якого такий захист не був і не міг бути спроєктований з огляду на відведені час і кошти.

«Варто визнати, що ворог активно вдосконалював тактику ще з минулої зими, відпрацювавши удари ракетами, зокрема балістичними, по самих укриттях над ключовими автотрансформаторами магістральних підстанцій — для руйнування не тільки автотрансформатора, а й арки загалом», — вважають аналітики.

Другим елементом тактики, який ворог уже застосовує цієї осені, є масовані дронові удари по відкритих розподільчих пристроях (ВРП) високовольтних підстанцій. Навіть якщо автотрансформатори в укриттях залишаються цілими, 25–35 дронів, спрямованих на один об’єкт, можуть зруйнувати або суттєво пошкодити решту обладнання, яке забезпечує роботу автотрансформаторів на конкретній підстанції.

Значним ризиком є поширення цієї тактики на об’єкти інших компаній. Якщо об’єкти НЕК «Укренерго» мають високий рівень захисту, то відкриті розподільчі пристрої та автотрансформатори електростанцій — зокрема АЕС, ТЕС і ГЕС — є ще вразливішими.

Політика