Посол у США, інституційна дипломатія та діалог нон-стоп: які кроки допоможуть Україні не втратити стратегічного партнера

21 жовтня 2026 р. 19:30

21 жовтня 2026 р. 19:30

Посол та голова ГО "Центр нових рішень" Костянтин Єлісєєв розповів, які кроки треба зробити Україні у відносинах зі США. Перший: відновити повноцінний стратегічний діалог, зокрема, повернутися до інституційної дипломатії, системно працювати з Конгресом та забезпечити безперервну взаємодію між оборонними й безпековими відомствами.

"Колись між Україною і США діяла ціла мережа робочих механізмів, зокрема, Комісія стратегічного партнерства, її профільні робочі групи та інші двосторонні формати. У 2018-му, наприклад, у межах Комісії створили робочі групи з питань безпеки та протидії російській агресії, верховенства права й гуманітарних питань, економіки та енергетики. А у 2021-му домовилися відновити її роботу та посилити її роль. Де сьогодні ці механізми?" — пише Єлісєєв у матеріалі для ZN.UA "Дипломатія без права на емоції: чому Україна не може дозволити собі втратити Америку" .

Він також закликав нарешті призначити посла України в США, не чекаючи виборів. Єлісєєв зауважив, що Україні потрібні постійні канали взаємодії з Держдепом, Конгресом, Пентагоном, Міністерством фінансів й іншими американськими інституціями.

"Не можна, щоб стратегічне партнерство двох держав залежало виключно від настроїв, політичних заяв чи домовленостей на найвищому рівні, — зауважив він. — Особистий діалог президентів важливий, але він має спиратися на системну роботу міністерств, парламентів, розвідок, експертів, профільних установ, аналітичних центрів, громадянського суспільства, медіа, діаспори".

Другий крок: активізувати Євросоюз, змусити його проявити стратегічну зрілість. Автор зазначає, що якщо поступки РФ почнуть сприйматися як інструмент розв'язання економічних проблем, це створить небезпечний прецедент для європейських популістів і політичних сил, орієнтованих на Москву. Єлісєєв наголошує, що повинні зробити європейські партнери України: зберегти санкції, посилити боротьбу з їх обходом, використати "заморожені" російські активи на користь України та нарощувати власне оборонне виробництво.

"Нарешті настав час переконувати Вашингтон відмовитися від традиційної логіки дозованої підтримки України — допомагати настільки, щоб вона не програла, але недостатньо, щоб забезпечити стратегічний успіх. У цьому полягає одна з фундаментальних проблем наших відносин зі США, — пише Єлісєєв. — Американська допомога була й залишається критично важливою, але її масштаби та обмеження не завжди відповідали реальним потребам України . Завдання нашої дипломатії — змінювати ці розрахунки, доводячи, що перемога України та поразка путінських агресивних планів відповідають довгостроковим інтересам самих Сполучених Штатів".

У цьому контексті, продовжив автор, виникають питання щодо реалізації проривної та історичної "угоди про копалини" та її потенціалу для оздоровлення україно-американських відносин у цих складних умовах.

Удари ЗСУ по російських НПЗ у відповідь на енергетичний терор РФ проти України стали черговою ахіллесовою пʼятою не лише у відносинах Вашингтона та Києва, але й у стосунках президентів Дональда Трампа та Володимира Зеленського. Глава Білого дому після кількох закликів припинити атаки на російський енергосектор, якими він помилково аргументує колосальне зростання вартості дизелю, розпочав нову хвилю ескалаційної риторики і щодо нашої держави загалом, і щодо українського колеги особисто: уклав паливну угоду з Росією , наклав обмеження на "військовий пакет" StarShield для ЗСУ, почав погрожувати Києву скасуванням розвідданих та закликати українців обрати собі нового президента — вочевидь, того, який підійде особисто йому. А вчора Трамп відзначився добірним лицемірством — заявив, що Росія "поводилася нормально щодо України" .

Наша держава, під загрозою втрати надійного союзника , не може дозволити собі продатися чи бути слабкою, каже Зеленський. Як наслідок, Київ ухвалив рішення про відновлення ударів по Росії у форматах deep та middle strikes, аргументувавши його так: " З нас досить ". Окрім того, президент діагностував у Трампа інстинктивну схильність до автократів і надбагатих людей, додаючи, що Путін подобається йому через те, що десятиліттями залишається при владі.

Політика