Хто говоритиме з Путіним від імені Європи? Журналісти назвали кандидатів

22 жовтня 2026 р. 15:37

22 жовтня 2026 р. 15:37

Європейські уряди дедалі більше схиляються до думки, що їм знадобиться власний представник для прямих переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. Однак серед дипломатів немає єдиної позиції, хто саме має представляти Європу в такому діалозі. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Politico .

Обговорення активізувалися після поїздки спецпосланця президента США Стіва Віткоффа до Росії, де він запропонував Путіну провести тристоронній саміт за участю Дональда Трампа та Володимира Зеленського. Європейські посадовці занепокоєні тим, що Вашингтон веде переговори з Москвою без достатнього залучення союзників.

Через це в Європі знову заговорили про необхідність власного каналу зв'язку з Кремлем, який дозволив би відстоювати європейські інтереси та запобігти укладенню невигідної для України угоди.

Президент Чехії Петр Павел заявив, що Путін не сприймає ЄС як авторитетного учасника переговорів і не бажає спілкуватися з його керівництвом. «Він не хоче розмовляти з Урсулою фон дер Ляєн, не розмовляє з Каєю Каллас. Він припинив спілкування й з іншими європейськими лідерами, зокрема з Емманюелем Макроном», – зазначив Павел.

На його думку, європейські країни повинні визначити одну людину або групу представників, які отримають спільний мандат на переговори. При цьому необов'язково, щоб вони представляли безпосередньо керівні органи ЄС чи НАТО.

Хто може стати переговорником Європи?

Серед потенційних представників Європи називають президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Європейської ради Антоніу Кошту та очільницю європейської дипломатії Каю Каллас. Однак вибір залежатиме не лише від посад і формальних повноважень, а насамперед від здатності конкретного політика забезпечити результат.

«Ми не можемо прийти з двома чи трьома людьми, які всі говоритимуть від імені ЄС. Вибір представника ґрунтуватиметься на тому, хто принесе найбільшу користь, а не на боротьбі за особистий вплив чи амбіціях», – пояснив один із дипломатів.

Особливу увагу привертає президент Фінляндії Александр Стубб. За словами дипломатів, на його користь свідчать добрі відносини з Дональдом Трампом та значний досвід Фінляндії у взаємодії з Росією. Країни мають спільний кордон завдовжки близько 1300 км, а Фінляндія історично мала досвід воєнного протистояння з Росією.

Один зі співрозмовників видання наголосив, що фіни добре розуміють, які гарантії необхідні для відчуття безпеки поруч із Росією. Інший дипломат назвав Стубба політиком, який уже продемонстрував готовність до лідерства на високому рівні.

20 жовтня президент Фінляндії брав участь у переговорах у Норвегії разом із Володимиром Зеленським і Стівом Віткоффом напередодні поїздки американського спецпосланця до Москви.

Чому Кошта поки не хоче говорити з Путіним?

Ще одним можливим переговорником вважають президента Європейської ради Антоніу Кошту. За словами одного з дипломатів, під час саміту в Брюсселі минулого тижня європейські лідери запитували його, чи не настав час розпочати розмову з Путіним. Однак Кошта відповів, що наразі не збирається цього робити.

Співрозмовник Politico вважає, що така позиція може послабити вплив Європи на майбутні домовленості. «Кошта повинен почати говорити з Путіним, якщо ми хочемо відігравати роль у переговорах. Не розмовляючи, ми граємо на руку нашим опонентам», – заявив дипломат.

На його думку, Кошта міг би бути кращим кандидатом, ніж фон дер Ляєн або Каллас, яких сприймають як надто тісно пов'язаних з українською позицією. Крім того, Каллас неодноразово відкрито критикувала Трампа.

Водночас частина дипломатів наполягає, що на переговорах повинен бути представлений увесь Європейський Союз, а не лише окремі впливові країни, зокрема Німеччина, Франція та Велика Британія. На підготовчому етапі, на їхню думку, до процесу потрібно залучити найближчого радника фон дер Ляєн Бйорна Зайберта та провідного радника Кошти Педру Лоурті.

Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив , що цілі російського диктатора Володимира Путіна не обмежуються захопленням українських територій. За його словами, Кремль прагне послабити демократичні інституції, відкриті суспільства та європейську інтеграцію. Мерц наголосив, що загроза стосується всього політичного устрою Європи, а тому європейські країни повинні продовжувати підтримувати Україну, попри значне фінансове навантаження.

Політика