Російський ВПК перебирається до Китаю: розкрито деталі співпраці Москви та Пекіна

24 жовтня 2026 р. 00:54

24 жовтня 2026 р. 00:54

Російські компанії, які працюють на військово-промисловий комплекс , почали переносити виробництво до Китаю. Про це йдеться у доповіді американського дослідницького центру C4ADS, присвяченій військово-технічній співпраці Москви та Пекіна.

Виробник мікроелектроніки «Елемент» у 2024 році розпочав складання чипів у Китаї. Компанія зареєструвала в КНР щонайменше чотири дочірні структури та шукала викладачів китайської мови для своїх співробітників. «Елемент» постачає мікроелектроніку російським оборонним підприємствам і з 2022 року перебуває під санкціями США. У квітні 2026 року, за даними C4ADS, стало відомо, що компанія придбала у китайського оборонного підрядника Shijiazhuang Tonhe Electronics інтелектуальну власність у сфері силової електроніки на суму понад 100 млн рублів.

Про плани перенести частину виробництва до Китаю повідомляв і завод «СтанкоМашСтрой». У 2023 році підприємство оголосило про намір спільно з китайською компанією Baoji Machine Tool Group в китайській провінції Шеньсі налагодити виробництво п'ятиосьових верстатів, необхідних для високоточної обробки складних деталей. А серед її замовників у 2025 році були Воткінський завод, який виробляє балістичні ракети, та Іжевський електромеханічний завод «Купол», виробник систем ППО.

Дослідники не змогли підтвердити початок виробництва, однак з'ясували, що власник «СтанкоМашСтроя» Олєг Кочетков зареєстрував у КНР компанію Shaanxi Stermasi Technology. Російське підприємство перебуває під санкціями США з 2023 року. Серед його замовників були підприємства військово-промислового комплексу.

Розмістити виробництво в Китаї розраховує і російська влада. За даними «Коммерсанта», «Об'єднана мікроелектронна компанія» розглядала можливість придбання часток у невеликих китайських фабриках, щоб забезпечити російським замовникам доступ до виробництва мікросхем.

У доповіді йдеться про те, що спільні дослідження допомагають китайським і російським оборонним підприємствам перевіряти вже розроблені конструкції, зменшувати витрати на випробування та швидше переходити від проєктування до виробництва. Росія пропонує наукові та інженерні напрацювання, успадковані від СРСР. Китай натомість має величезні виробничі потужності, сучасні технології та значні ресурси для впровадження розробок в оборонній промисловості.

Старший аналітик C4ADS Аллен Маггард зазначає, що в довгостроковій перспективі від такої співпраці більше виграє Китай, адже отримані російські розробки та досвід можуть допомогти китайським компаніям створювати нові види озброєнь і витісняти російських виробників із ринків.

Генрі Цимер із Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) зазначає, що через війну в Україні та західні санкції Росія не може обійтися без військово-технічної підтримки Пекіна. За його прогнозом, співпраця двох країн продовжить розширюватися у 2027 році, якщо США та Європа не посилять тиск.

Водночас Китай може обмежити співпрацю, якщо виникне загроза його економічним інтересам або ризик нових західних санкцій, оскільки доступ до західних ринків, капіталу та технологій для Пекіна важливіший за відносини з Москвою.

Як повідомлялося, Китай також допомагає Росії з розробкою аналога Starlink —  супутникової мережі «Рассвет». Президент України Володимир Зеленський звертався до президента США Дональда Трампа з проханням запровадити санкції проти російських і китайських компаній, які, за його словами, беруть участь у розробці мережі.

Політика