Кількість загиблих і поранених цивільних в Україні зросла на 85% за вересень

24 жовтня 2026 р. 22:52

24 жовтня 2026 р. 22:52

Росія розширює атаки на цивільних в Україні, зокрема цілеспрямовані удари дронами по людях. За даними ООН , загальна кількість загиблих і поранених серед мирного населення у вересні зросла на 85% порівняно з вереснем 2025 року. Про це повідомило видання The Independent.

Напередодні зими російські війська посилюють атаки на мирних жителів України. Для ударів використовують FPV-дрони, далекобійні керовані авіабомби, балістичні ракети та нові реактивні «шахеди». Ці атаки поширюються від Херсона до Харкова, від Києва до Краматорська та роблять небезпечним життя далеко за межами передової. Оприлюднені цього тижня дані ООН засвідчили різке зростання втрат серед мирного населення.

У вересні загинули 328 людей, ще 2105 отримали поранення. Ракети й далекобійні безпілотники спричинили 53% загальної кількості цих втрат. Ще 23% припали на дрони малої дальності. За січень–вересень 2026 року кількість загиблих цивільних збільшилася на 32%, а поранених — на 65% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Ці показники суперечать оцінкам президента США Трампа про «нормальну» поведінку Росії та заяві спецпосланця президента США Стіва Віткоффа, який назвав російського диктатора Владіміра Путіна «гуманістом». Водночас кількість загиблих і скалічених мирних жителів України продовжує зростати.

Раніше цілеспрямовані атаки малими дронами на окремих людей були насамперед загрозою для прифронтових міст, зокрема Херсона. Російські оператори через відеогарнітури спрямовують апарати на жінок, літніх людей та інших цивільних, які перебувають просто неба. Тепер під такі удари потрапляє Харків, Слов’янськ і Краматорськ. Ці міста поблизу фронту залишаються важливими українськими оборонними осередками.

У день, коли Трамп заявив, що Росія «не так уже й багато робить» в Україні, російська атака поблизу Харкова забрала щонайменше десять життів. Серед загиблих були немовля, його мати та 11-річна дівчинка. За тиждень до цього ракетний удар по житлових будинках у Чернігові вбив 22 людей. У Краматорську російські керовані авіабомби забрали життя 33 людей у двох автобусах та поблизу них. Ще 23 людини загинули, коли п’ять бомб уразили багатоквартирні будинки в Запоріжжі.

Під ударами дедалі частіше опиняються західні міста, які раніше вважалися відносно захищеними від російських атак. На початку жовтня шестеро людей загинули на ринку в Луцьку, неподалік польського кордону. Водночас можливості України захищати свій повітряний простір обмежує нестача американських ракет для Patriot та інших подібних засобів. Потреба в них зростає на тлі посилення обстрілів.

США послабили санкції проти Росії. Із Кремлем погодили угоду щодо постачання дизельного пального, а частину фінансових обмежень пом’якшили. Це зменшує тиск на Москву в період, коли Україна потребує додаткової підтримки.

Застосування українських засобів перехоплення також ускладнили обмеження швидкості переміщення терміналів Starlink. Для знищення реактивних «шахедів» апарати з такими терміналами мають рухатися зі швидкістю понад 300 кілометрів на годину. Запроваджений ліміт у 160 кілометрів на годину перешкоджає їхній роботі. Високопоставлений співрозмовник видання стверджує, що через ці обмеження до 60% ударних дронів меншої дальності стали непридатними до застосування. Він пов’язує це із втручанням США в роботу українських систем озброєння.

Трамп натомість наполягає, що зв’язок уже відновили. Проте, як зазначає видання, відновлення поки не відчувається. Тому тепер, коли США почали саботувати українські системи озброєння через Starlink, сильніші кроки на підтримку України мають зробити Європа та Велика Британія.

Нагадаємо, що ООН ще в липні 2026 року попереджала про стрімке зростання втрат серед цивільних в Україні. Заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло повідомила, що травнева кількість загиблих і поранених стала найвищою з квітня 2022 року. Попередні дані за червень засвідчили ще вищі показники.

Окрім того, віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно 24 жовтня припинила голодування після домовленостей щодо гуманітарного коридору до окупованих Олешок на Херсонщині. Вона розпочала протест 20 жовтня, щоб привернути увагу до становища мешканців міста. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав її припинити голодування через загрозу життю та здоров’ю.

Політика