Україна та Росія підтримали нові переговори й гуманітарну ініціативу Меланії Трамп — AP

24 жовтня 2026 р. 23:50

24 жовтня 2026 р. 23:50

Україна та Росія висловили готовність відновити мирні переговори за посередництва США та підтримали гуманітарну ініціативу першої леді Меланії Трамп — тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині. Новий раунд переговорів може відбутися в середині листопада. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press.

Проте глибокі суперечності щодо територіальних поступок і гарантій безпеки, які знову проявилися цього тижня, свідчать про значні перешкоди на шляху до припинення війни. Після більш ніж чотирьох із половиною років бойових дій дипломатичні зусилля активізувалися, однак принципові позиції Києва та Москви залишаються незмінними.

У п'ятницю стало відомо про несподівану домовленість між Україною та Росією щодо локального припинення вогню. Воно має дозволити наступного тижня доставити гуманітарну допомогу до ізольованого міста в Херсонській області, територія якої розділена лінією фронту.

Домовленості передували непублічні консультації Меланії Трамп із представниками України та Росії, які займаються цивільними питаннями. Ініціатива створила передумови для проведення подібних гуманітарних операцій у майбутньому, хоча ознак зміни ключових переговорних позицій поки небагато. Росія продовжує вимагати передачі їй українських територій, які навіть не перебувають під її повним контролем. Київ натомість наполягає, що будь-яка мирна угода повинна передбачати надійні гарантії захисту від нового вторгнення.

Представник Кремля заявив, що наступні переговори, найімовірніше, відбудуться в Абу-Дабі приблизно в середині листопада. Західні уряди, які підтримують мирну ініціативу, намагаються знайти новий підхід для подолання дипломатичного глухого кута. Водночас вони визнають, що питання територій і майбутніх гарантій безпеки залишаються невирішеними.

Головною територіальною вимогою Москви залишається встановлення повного контролю над чотирма українськими областями, які Росія незаконно оголосила анексованими через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Йдеться про Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. Крім того, Росія претендує на Крим, який вона окупувала у 2014 році. Наразі російські війська контролюють приблизно 20% території України, однак Москва так і не змогла повністю захопити всі чотири області, на які заявляє претензії. Попри це, Кремль продовжує вимагати їхньої повної передачі.

Серед інших вимог Росії — виведення українських військ з усіх чотирьох областей, відмова України від вступу до НАТО та скорочення чисельності Збройних сил. Москва також наполягає на скасуванні обмежень щодо російської мови та пов'язаної з Росією гілки Православної церкви. Ці умови залишаються частиною ширшого переліку російських вимог до майбутньої мирної угоди.

Зеленський, який протягом останніх місяців публічно виступає за проведення мирних переговорів, наголошує, що територіальні поступки зроблять Україну ще більш вразливою до майбутніх російських атак. Київ вважає гарантії безпеки обов'язковою умовою будь-якого врегулювання, оскільки вони мають унеможливити нове вторгнення. Український президент також підтвердив підтримку припинення вогню із заморожуванням поточних позицій на фронті. Після цього сторони могли б розпочати переговори щодо умов остаточного завершення війни.

Росія, своєю чергою, відкидає можливість припинення бойових дій до укладення всеосяжної угоди на висунутих нею умовах. Таким чином, навіть попередня домовленість про перемир'я залишається предметом серйозних розбіжностей між Києвом і Москвою.

Україна та Росія підтримують обмежені контакти для організації обмінів військовополоненими та повернення тіл загиблих військових. Однак попередні переговори не принесли результатів у питанні механізмів безпеки, які могли б забезпечити довгострокове виконання майбутньої мирної угоди. Київ переконаний, що гарантії за участі західних союзників є необхідною умовою будь-якого врегулювання.

Найбільш бажаним варіантом для України залишається членство в НАТО, проти якого виступає Путін. Водночас українська сторона розраховує передусім на власну армію як головну гарантію безпеки, що має супроводжуватися фінансовою підтримкою міжнародних партнерів. На думку Києва, збереження потужних Збройних сил є основою для запобігання новій агресії.

Серед інших механізмів, які обговорюють союзники, — прямі гарантії з боку Сполучених Штатів. Зеленський раніше описував такий варіант як формат, подібний до п'ятої статті Північноатлантичного договору. Також розглядається підтримка європейської Коаліції охочих, яка об'єднує 30 держав. Водночас нинішня адміністрація США виключає можливість вступу України до НАТО.

П'ята стаття статуту НАТО закріплює принцип колективної оборони. Відповідно до нього напад на одного з учасників Альянсу розглядається як напад на всіх. Україна прагне отримати міжнародні зобов'язання, які забезпечили б дієву підтримку в разі повторного російського вторгнення.

Нагадаємо, що для проведення гуманітарної операції в окупованих Олешках Херсонської області Генеральний штаб ЗСУ оголосив про локальне припинення вогню. Режим тиші має розпочатися 27 жовтня о 03:00 за київським часом. У Генштабі заявили, що Сили оборони докладуть максимальних зусиль для забезпечення безпеки та порятунку мешканців міста. Російська сторона також оголосила про припинення вогню на Херсонському напрямку.

Окрім того, домовленості щодо гуманітарного коридору до Олешок стали підставою для припинення голодування віцепрезидентки Європарламенту Піни Пічерно. Український омбудсман Дмитро Лубінець 24 жовтня поговорив із нею та закликав припинити акцію через серйозну загрозу її здоров'ю та життю. Він повідомив, що погоджене локальне перемир'я має забезпечити доставку гуманітарної допомоги та евакуацію цивільних.

Політика