Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом світу

25 жовтня 2026 р. 18:19

25 жовтня 2026 р. 18:19

Чорне море у 2026 році стало найнебезпечнішим морським маршрутом світу за кількістю загиблих моряків. Атаки на судна дедалі частіше трапляються й поблизу Румунії та Болгарії , країн НАТО. З початку року на Чорному морі атакували понад 570 суден, щонайменше 40 моряків загинули. Для порівняння, у районі Ормузької протоки підтверджено 24 смерті, повідомляє Financial Times.

Масштаб загрози різко зріс за останні місяці. За даними компанії з морської безпеки Ambrey і Міжнародної морської організації, у липні–вересні атакували близько 387 суден. Це більш як у п'ять разів перевищує показник попереднього кварталу. У середньому відбувалося понад чотири атаки на добу. Частина суден постраждала під час обстрілів портів, інші були прямою ціллю. Під ударом опиняються танкери, вантажні судна й кораблі, які перевозять зерно.

За оцінкою Ambrey, на Росію припадає близько 90% ударів по суднах, зафіксованих за останні 45 днів. Україна зі свого боку веде власну кампанію проти російських суден і портової інфраструктури. Спочатку вона вражала переважно транспорт, що возив пальне до окупованого Криму. Згодом Україна розширила географію ударів на судноплавство в районі Керченської протоки, яка з'єднує Чорне й Азовське моря.

Змінюється й тактика ударів: дедалі частіше ціллю стають місця перебування екіпажів. «Раніше Україна атакувала завантажувальні колектори або виводила з ладу машинні відділення чи стерна. Тепер, як і Росія, вона вражає містки й житлові приміщення суден, що може призвести до зростання кількості жертв серед екіпажів», — оцінив старший аналітик Ambrey Томас Алекса.

Ризики б'ють і по українській економіці. Атаки на судна й порти порушують експорт українського зерна та перевезення російської нафти. У серпні морський експорт сільськогосподарської продукції впав до 1,4 млн тонн. Це приблизно на 75% менше за довоєнний рівень, свідчать дані аграрного відомства України. Україна намагається перенаправити частину експорту до менших портів на Дунаї, але Росія атакує й їх. До того ж вони не здатні повністю замінити чорноморську інфраструктуру.

За останніми даними Єврокомісії, через чорноморські порти проходить лише близько 10% українського експорту зернових, олійних культур і пов'язаних продуктів. Решту перевозять залізницею, дорогами й річками. Страхові внески за покриття воєнних ризиків можуть сягати 15% вартості судна, тож частина судновласників відмовляється спрямовувати кораблі в Чорне море. Через труднощі з експортом аграрії отримують менше грошей на пальне, насіння й добрива перед наступним сезоном.

У середині жовтня шість торговельних суден зазнали атак за десять діб. Румунія й Болгарія попросили союзників по НАТО посилити протиповітряний захист і надати засоби протидії дронам. Бухарест тоді вказував, що удари, ймовірно, спрямовані на зернові експортні коридори України.

Україна й Росія разом забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею. Про те, чому Туреччина пропонує Києву й Москві мораторій на атаки торговельних суден і кому це вигідно, у статті ZN.UA « Туреччина хоче зупинити війну в Чорному морі — чи заробити на ній ще більше? » пише президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар .

Політика