«Лазня» і «торік» — небажані: як радянська влада примітизувала мову та витісняла українські слова з газет

27 жовтня 2026 р. 10:41

27 жовтня 2026 р. 10:41

«Баня», а не «лазня», «в минулому році», а не «торік» — за радянської влади редакторам українських газет розсилали списки рекомендованих і небажаних українських слів та виразів. А правопис української мови за СРСР переписували тричі. Так українську мову підлаштовували під російську, стираючи її самобутні унікальні риси. Про це розповів  доктор філологічних наук, директор інституту української мови НАН України Віктор Мойсієнко в інтерв’ю редакторці відділу освіти й науки ZN.UA Оксані Онищенко .

«Перший правопис 1928 року створювали в період українізації найвідоміші українські мовознавці. Це була спроба створити єдиний, соборний, самобутній стандарт української мови. Однак уже за кілька років Москва забила на сполох: за мовною ідентичністю обов’язково постане питання про ідентичність національну. Тому українізацію згорнули, утопили в крові та виморили голодом. А правопис 1928 року оголосили «буржуазно-націоналістичним шкідництвом», — зазначає Мойсієнко.

Тоді заступник народного комісара освіти Української Радянської Республіки Андрій Хвиля, чиє справжнє прізвище було Олінтер, опублікував брошуру з промовистою назвою «Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті». У цій брошурі Хвиля звинуватив творців українського правопису 1928 року — Агатангела Кримського, Олексу Синявського, Всеволода Ганцова та інших видатних українських мовознавців — у тому, що вони нібито штучно відривали українську мову від російської та саботували «братнє єднання двох народів».

Правопис «радянці» переписували тричі, аби зробити з нашої мови «не зовсім українську, але й не російську — таку собі «недоросійську мову», якою начебто й соромно було говорити». Зокрема, вперше новий та наближений до російського правопис створили 1933 року. Саме тоді з нього вилучили літеру «ґ», а зі словників почали зникати автентичні українські слова. Останні радянська влада замінила на російські кальки.

«Як ми пам'ятаємо, 1933 рік — це страшний період для українців. Радянська влада їх фізично знищувала. Особливо в селах, де якраз і відбувалося постійне підживлювання ріки української літературної мови струмками місцевих говірок. А в українських містах на той час уже розкручувався на повну силу маховик русифікації», — додає Мойсієнко.

Наступного разу український правопис переписували 1946 та 1960 років. Мета була та сама — вихолощити самобутність української мови.

«На щастя, новий сучасний правопис незалежної України, хоч із певними застереженнями й проблемами, повертає нашій мові її власне обличчя. Цей процес не завершено», — вважає Мойсієнко.

Водночас за московсько-більшовицького панування в Україні редакторам газет розсилали списки рекомендованих і небажаних слів та виразів. Серед нав’язуваних замін, крім «бані» та «у минулому році», були також «місцеперебування» замість «осідок», «словотворення» замість «словотворчість», «осічка» замість «затинка». Структура української мови примітизувалася, оригінальні, характерні риси нівелювалися, підлаштовувалися під систему іншої мови.

«Українська мова вистояла завдяки своїй живій народній силі. Російські царі, радянські генсеки могли заборонити українську книжку, школу чи закрити університети, але вони не могли забрати мови в родини… Тому жоден імперський циркуляр не зміг перетворити українців на покірне безмовне населення. І тепер не зможе», — додає мовознавець.

В Україні 27 жовтня святкують День української писемності та мови , який щорічно відзначають у День пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Зараз носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Наша мова також поширена у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, Сполучених Штатах та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.

Цього дня традиційно всі охочі пишуть Всеукраїнський радіодиктант національної єдності . Сьогодні він почнеться об 11:00. Цьогорічний текст підготував письменник Артур Дронь, а читатимуть його вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва. Диктант можна буде слухати на радіо, телебаченні та цифрових платформах «Суспільного», а написану роботу — надіслати фахівцям для перевірки.

Політика