«Євроінтеграційне зобов’язання»: громадські організації закликали ВР ухвалити Антикорупційну стратегію

27 жовтня 2026 р. 14:15

27 жовтня 2026 р. 14:15

Понад пів сотні громадських організацій вимагають від Верховної Ради невідкладно розглянути проєкт Антикорупційної стратегії України на 2026-2030 роки та ухвалити його за основу і в цілому. Спільну заяву опублікували на сайті ГО «Антикорупційний штаб».

«Ми переконані, що йдеться не про технічну затримку в розгляді цього законопроєкту. Майже всі положення Стратегії вже узгоджені з парламентськими фракціями, комітетами та заінтересованими органами влади. Наразі неузгодженими залишаються кілька положень, які становлять менш як 1% тексту документа . Саме вони обмежують можливий політичний вплив на правоохоронну систему», — йдеться у заяві.

Підписанти наголошують, що Антикорупційна стратегія не змінює законодавство автоматично. Щодо кожної із передбачених реформ потрібно буде ухвалювати окремі закони. Однак зараз депутати навіть не хочуть зобов’язатися їх провести.

«Ціна відсутності цього рішення вимірюється мільярдами втрачених коштів для бюджету. Ухвалення Стратегії є умовою отримання близько 420 млн євро, тобто понад 21 млрд грн, у межах Плану Ukraine Facility. Ще 64,4 млн євро пов’язано із затвердженням Державної антикорупційної програми. Україна вже пропустила два строки виконання цього зобов’язання. Країна, що воює, втрачає європейські кошти через небажання частини політиків відмовитися від контролю над силовиками», — вказано в заяві.

Ухвалення нової Антикорупційної стратегії — це зобов’язання України на шляху до євроінтеграції. Ця ж стратегія також передбачена у проміжних критеріях (interim benchmarks) переговорів про вступ до ЄС, Дорожній карті у сфері верховенства права та рекомендаціях Єврокомісії у звітах про прогрес України у 2024 і 2025 роках. Кожне відкладене засідання, наголосили підписанти, сигналізує партнерам, що українська влада не готова виконувати взяті на себе зобов'язання.

«Перше читання – лише половина справи. Ми застерігаємо від сценарію, за якого стратегію ухвалять за основу для звіту перед партнерами, а до другого читання вилучать зазначені вище, неузгоджені положення. Такий документ буде ухвалений лише формально, а політичний контроль над правоохоронною системою, який він мав обмежити, залишиться незмінним. Ukraine Facility вимагає остаточного ухвалення Стратегії, і міжнародні партнери оцінюватимуть її зміст, а не назву», — зазначають підписанти.

Громадські організації вимагають від ВРУ:

• невідкладно включити до порядку денного проєкт Закону «Про затвердження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки» № 15230-д від 27.07.2026 та розглянути його на найближчому пленарному засіданні;
• ухвалити законопроєкт за основу і не виключати положення, які обмежують політичний вплив на НАБУ, САП, ДБР, прокуратуру й Національну поліцію, та передбачають реформу адвокатури;
• ухвалити Стратегію в цілому, без вилучення чи послаблення норм щодо повноважень керівника САП, конкурсного добору керівників правоохоронних органів, участі незалежних експертів, реформи адвокатури і змін до кримінального процесуального законодавства.

Зазначимо, що передусім спротив депутатів викликає передбачені у Стратегії перегляд так званих поправок Лозового, зміни до статті 49 Кримінального кодексу щодо строків давності та розширення підслідності НАБУ. Також чутливим виявилося питання повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У цьому ж списку питання участі міжнародних експертів у конкурсах та оцінюванні роботи антикорупційних органів, призначення керівників правоохоронних органів, а також реформи ДБР та адвокатури.

У статті « 25 мільярдів за право контролювати силовиків. Чому Рада блокує Антикорупційну стратегію » голова Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан» Катерина Бутко та голова Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець розбирають політичну ціну цього спротиву.

Політика