Зміна військового балансу в Перській затоці: чому Саудівська Аравія купує технології у Китаю

28 жовтня 2026 р. 14:21

28 жовтня 2026 р. 14:21

Саудівська Аравія стрімко розширює виробничий комплекс балістичних ракет на твердому паливі поблизу аль-Дувадімі (приблизно за 200 кілометрів на захід від Ер-Ріяда), щоб розробити далекобійну зброю для стримування регіональних загроз та захисту критичної інфраструктури, повідомляє Asia Times.

Будівельні роботи на цьому об'єкті стартували у квітні 2025 року. Вони охоплюють дві ключові споруди: розширений цех виготовлення двигунів, оснащений 5–6-метровими ливарними ямами з захисними стінами від вибухів, а також сусідній майданчик, призначений для зберігання компонентів або паливних прекурсорів. Модернізація підприємства, яке, за оцінками експертів, може запрацювати вже наприкінці 2026 року, базується на китайських технічних рішеннях після десятиліть військово-технічного співробітництва та попередніх закупівель систем DF-3 та DF-15.

Перехід на власне виробництво ракет на твердому паливі забезпечує низку стратегічних переваг, серед яких:

• Швидка підготовка до запуску — твердопаливні системи готові до стрільби за лічені хвилини, на відміну від рідинних аналогів.
• Зручність зберігання — ракети можуть тривалий час перебувати в боєздатному стані без складного обслуговування.
• Автономність у захисті — можливість ефективно протистояти єменським хуситам та стримувати Іран без ризику втрати власного військово-повітряного флоту.

Попри прагнення Ер-Ріяда до стратегічної самостійності, така активність загострює регіональне протистояння у Перській затоці та може посилити двопартійну опозицію в американському Конгресі проти угоди про цивільне ядерне співробітництво.

Бойове хрещення китайських ракет

Посилення ракетного потенціалу відбувається на тлі реальних бойових дій. У вересні 2026 року The Wall Street Journal (WSJ) повідомило, що Саудівська Аравія вперше застосувала в бою китайську балістичну ракету DF-15 під час зіткнень у єменській пустелі, де було виявлено уламки з маркуванням «DF-15A».

Згідно з даними бази Missile Threat, мобільна одноступенева балістична ракета малої дальності (SRBM) здатна доставляти звичайні або ядерні боєголовки масою 500–750 кілограмів на відстань від 600 до 900 кілометрів. Її довжина становить до 10 метрів, вага — 6,2 тонни, а розгортання з мобільних пускових установок займає близько пів години. Удосконалені модифікації мають кругове ймовірне відхилення (CEP) у межах 30 метрів, а спеціалізовані бункеробійні версії здатні пробивати до 25 метрів армованого бетону.

Зміна стратегії

Використання балістики проти хуситів відображає вимушену корекцію саудівської стратегії через вразливість бойової авіації. Дороговартісні винищувачі, такі як F-15 та Eurofighter Typhoon, стикаються з серйозними ризиками в небі над Єменом.

За даними видання The War Zone (TWZ) від вересня 2026 року, з 2015 року Саудівська Аравія втратила через різні причини дюжину гелікоптерів, п'ять винищувачів та 30 безпілотників. Зокрема, у 2015 році в Червоному морі розбився винищувач F-15, а у 2018-му кілька літаків зазнали пошкоджень від зенітно-ракетних комплексів. Мобільна ППО хуситів створює постійну загрозу для західної авіації, а удари по стратегічних об'єктах, таких як авіабаза короля Халіда, здатні знищувати техніку прямо на землі. На цьому тлі мобільні ракетні комплекси виглядають значно життєздатнішими за літаки на вразливих злітно-посадкових смугах.

Фактор США

Ракетна кооперація з Пекіном також підживлюється проблемами з американськими постачаннями. Видання Responsible Statecraft повідомило у вересні 2026 року, що адміністрація США просуває продаж зброї Саудівській Аравії на 5 мільярдів доларів, попри застереження наглядових відомств про виснаження власних арсеналів Пентагону.

Однак аналітики зазначають, що Китай не зможе повністю витіснити США як головного гаранта безпеки королівства. Пекін не має розгалуженої мережі військових баз на Близькому Сході, уникає прямих воєнних інтервенцій та тісно співпрацює з Іраном, що обмежує масштаб військового альянсу з Ер-Ріядом виключно прагматичними та комерційними рамками.

Раніше повідомлялося, що США непомітно скорочують кількість військових на своїх базах по всьому Близькому Сходу, а Державний департамент наказав зменшити чисельність персоналу в багатьох американських дипломатичних представництвах у регіоні.

Політика