«Мир може зачекати, бізнес — ні»: Трамп і Путін готують нові угоди на тлі війни

30 жовтня 2026 р. 01:00

30 жовтня 2026 р. 01:00

Повернення Росії на світовий ринок дизельного пального, погоджене телефоном між президентом США Дональдом Трампом і його російським колегою Владіміром Путіним, почало втілюватися в життя 23 жовтня, коли перший російський танкер вирушив із Фінської затоки до Нью-Йорка, куди мав прибути приблизно за 20 днів.

Обсяг партії — 40 тисяч метричних тонн — був недостатнім, щоб знизити ціни на дизельне пальне у США, які напередодні проміжних виборів до Конгресу досягли рекордних рівнів. Але це не має значення, оскільки ця «угода» насамперед є політичним жестом. Про це пише французьке видання Le Monde.

«Не має значення, якщо угода щодо дизельного пального не принесе очікуваних економічних вигод. Важливий сам ефект від її оголошення. Трампу й Путіну потрібно посилати сигнали», — пояснив Сєргєй Алексашенко, старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій, заснованого у 2024 році колишнім нафтовим магнатом, а нині опозиціонером Міхаїлом Ходорковскім.

«Для російського президента це переломний момент, доказ того, що розрив між США та Європою продовжує збільшуватися. Це також свідчення того, що його тактика працює, а політичне потепління між Вашингтоном і Москвою може виявитися тривалим», — прокоментував досвідчений економіст, який у 1995–1998 роках обіймав посаду заступника голови Центрального банку Росії.

Потепління в американсько-російських відносинах, схоже, триватиме. Прагнучи зблизитися з Владіміром Путіним, Трамп обговорював із Москвою потенційні економічні угоди, які виходять далеко за межі постачання дизельного пального.

Розглядається повернення американських компаній на російський нафтовий ринок, зокрема створення спільного підприємства для розробки родовищ вуглеводнів біля Сахаліну на Далекому Сході Росії. Продаж міжнародних нафтових активів «Лукойлу» — другої за величиною нафтової компанії Росії — інвесторам, пов'язаним із Білим домом, близький до завершення.

На столі переговорів залишаються й інші пропозиції: надання американським авіакомпаніям доступу до російського повітряного простору для комерційних рейсів, співпраця у сфері постачання титану та відновлення постачання газу до Європи газопроводом «Північний потік», який наразі перебуває під санкціями Європейського Союзу.

Ці масштабні проєкти, які з лютого 2025 року готував представник Кремля у США та генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кірілл Дмітрієв, поки залишаються теоретичними й залежать від скасування західних санкцій у разі припинення війни в Україні.

Очікується, що питання миру буде на порядку денному переговорів між Києвом, Москвою та Вашингтоном, запланованих на листопад в Абу-Дабі . Однак на момент написання статті конкретну дату ще не визначили.

Партнерство з «Новатеком»

Мир може зачекати, але бізнес — ні .

Із 2025 року американська компанія Polar Train LNG, головним інвестором якої є техаський бізнесмен Джентрі Біч, союзник Трампа, розпочала партнерство з російською стороною, не чекаючи скасування санкцій.

Наразі Polar Train LNG займається будівництвом термінала для виробництва та експорту скрапленого природного газу (СПГ) на півночі Аляски. Вартість проєкту становить 25 мільярдів доларів, а його мета — зміцнити позиції США на світових енергетичних ринках.

Компанія налагодила партнерство з «Новатеком» — провідною приватною російською компанією з виробництва СПГ, яка залишається під американськими санкціями.

Про це партнерство, яке раніше залишалося непоміченим, 24 жовтня розповів The New York Times та Financial Times Джоел Ріддл, колишній президент і генеральний директор Polar Train LNG.

Ріддл звинуватив свого колишнього роботодавця в отриманні прихованого російського фінансування в межах домовленості про обмін технологіями всупереч санкціям.

Угоду остаточно узгодили під час зустрічей у Дубаї та Європі між представниками Polar Train LNG, її материнської компанії Tech Wave Industrial Projects Management і генеральним директором «Новатеку» Лєонідом Міхельсоном.

Попри те, що імпорт російського СПГ, як і нафти та нафтопродуктів, до США заборонений із 8 березня 2022 року, Трамп і його соратники мріяли про співпрацю з Росією, особливо в Арктиці.

Серйозно обговорювалася можливість скасування санкцій щодо термінала «Арктик СПГ-2» компанії «Новатек» у Мурманську в обмін на російські інвестиції в проєкт Alaska LNG.

«Новатек» міг отримати значні вигоди. Звільнившись від санкцій, компанія розширила б клієнтську базу та логістичні можливості. Водночас було складно зрозуміти, що від цього виграють США — найбільший у світі експортер СПГ, який має гігантські термінали зі скраплення газу.

Одне було зрозуміло: ця угода суперечила рішенню Європи припинити весь імпорт російського СПГ із 1 січня 2027 року.

«Із цієї дати Європейському Союзу доведеться шукати інших постачальників, насамперед США, які зрештою можуть перепродавати російський СПГ. Замість того щоб запроваджувати санкції проти скрапленого газу, Європі було б краще купувати його, одночасно запровадивши податок, який міг би допомогти фінансувати підтримку України» , — вважає Алексашенко.

Економіка України зараз перебуває в дуже поганому стані, значно гіршому, ніж російська, зазначив дослідник, висловивши жаль, що витрати на відбудову України не стали важливішим пріоритетом під час обговорень.

«Правда в тому, що ніхто не знає, що робити. Навіть якщо війна закінчиться завтра, Україні знадобляться величезні інвестиції. У лютому Світовий банк оцінив потреби на її відбудову майже у 600 мільярдів доларів. Сьогодні ця цифра, безперечно, ще вища. Дехто говорить про трильйон доларів. Хто надасть таку суму? Хто готовий інвестувати, наприклад, в енергетичний сектор України, знаючи, що, можливо, ніколи не поверне свої гроші?» — запитав він.

Перспективи тристоронньої зустрічі виглядають похмурими

Готовність американського президента вести бізнес із російським режимом стала серйозним ударом для Києва та Європи.

«Якщо США підтримуватимуть Путіна… звичайно, ми не зможемо перемогти», — визнав президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу NBC 18 жовтня.

Натомість Кремль насолоджується моментом.

Нічого ще остаточно не вирішено, але перспективи тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі виглядають невтішними.

«Не слід нічого від неї очікувати», — попередив Юрій Ушаков, радник російського президента, під час брифінгу для преси в Москві у вівторок, 27 жовтня. Він додав, що «фундаментальні вимоги» його країни мають бути виконані буквально.

Потім він висміяв можливу присутність європейців, заявивши, що вони завжди можуть приїхати до Абу-Дабі, якщо куплять квитки, але «ніхто не запросить їх за стіл переговорів».

Того самого дня телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба, прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та Владіміра Путіна майже не дала результатів.

За словами джерел, на які посилається Financial Times, протягом більшої частини 90-хвилинної розмови двом лідерам довелося вислуховувати тривалу лекцію російського диктатора про середньовічну історію слов'ян.

«Схоже, нічого нового сказано не було» , — підтвердив міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров у кулуарах саміту «Росія — Африка», який відкрився в середу в Москві.

«Ця війна триватиме, і я навіть сказав би, що вона, найімовірніше, посилиться».

Політика