вологість:
тиск:
вітер:
Драма-рейв про українську інтелігенцію: у Молодому театрі відбулася прем’єра вистави «Хмари»
30 жовтня 2026 р. 11:01
30 жовтня 2026 р. 11:01
29 жовтня в Молодому театрі відбулася прем’єра вистави «Хмари» за мотивами однойменної повісті Івана Нечуя-Левицького. Постановку в жанрі драма-рейв створив режисер Станіслав Мойсеєв. У ній історію української інтелігенції XIX століття переосмислюють крізь питання, актуальні для сучасного суспільства: чому прагнення змін не завжди перетворюється на конкретні дії та що заважає людям брати відповідальність за майбутнє своєї країни. Прем'єру відвідав фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
У центрі вистави — протистояння двох світоглядів, які уособлюють Василь Дашкович і Павло Радюк. Обидва герої по-різному бачать шлях до національного відродження. Дашкович тяжіє до ідеалізованого образу України, яку можна любити й оспівувати, залишаючись осторонь практичних змін. Радюк, навпаки, виступає за пробудження суспільства, поширення освіти та активну працю задля українського народу.
Однак переконання молодшого героя також стикаються з випробуванням реальністю. Між проголошеними ідеями та готовністю втілювати їх у життя виникає суперечність. Саме цей розрив режисер виводить на перший план, пропонуючи глядачам замислитися, чи не повторює сучасне суспільство помилок попередніх поколінь.
Як переосмислили повість на сцені
У постановці Станіслава Мойсеєва XIX століття, сучасність і майбутнє співіснують в одному сценічному просторі. Режисер поєднує психологічну достовірність, гіперреалізм і брехтівське відсторонення. Різні епохи та театральні естетики стикаються між собою, змінюючи звичне сприйняття історії.
Парадоксальність стає одним із прийомів постановки: коли глядачеві здається, що він зрозумів правила сценічної гри, вони змінюються. Завдяки цьому класичний твір постає не лише як розповідь про минуле, а і як привід для розмови про суспільні суперечності сьогодення.
За задумом постановників, «Хмари» показують суспільство, яке усвідомлює потребу в змінах, але знову й знову відступає перед необхідністю діяти. У центрі уваги — суперечність між любов'ю до країни та готовністю відповідати за її майбутнє.
Про що повість Івана Нечуя-Левицького
«Хмари» — один із ранніх творів Івана Нечуя-Левицького, який письменник написав у 1870–1871 роках. Перше видання повісті вийшло 1874 року в Києві у збірнику «Повісті Івана Левицького». Водночас автор продовжував працювати над текстом майже сорок років. Остання за його життя редакція побачила світ у 1908 році.
У творі зображено життя двох поколінь української інтелігенції. Історія старшого починається в Києві, куди до Київської духовної академії приїжджають семінаристи. Серед них — Степан Воздвиженський із Тули та Василь Дашкович із Черкащини.
Герої мають різні характери. Воздвиженський постає практичним деспотом і кар'єристом, а Дашкович — мрійником та романтиком. Згодом обидва одружуються з доньками заможного київського купця. Проте їхнє сімейне життя не приносить духовного розвитку: Воздвиженський опиняється під контролем владної дружини, а Дашкович дедалі більше віддаляється від реальності, занурюючись у книжкові дослідження та німецьку філософію.
Молодше покоління представляє Павло Радюк — студент Київського університету з Полтавщини. Він захоплюється європейськими демократичними ідеями, носить народний одяг, збирає фольклор і прагне просвітництва українського селянства.
Під час поїздки до рідного краю Радюк знайомиться з хуторянкою, яка приваблює його щирістю та розумом. Пізніше в Києві він захоплюється донькою Дашковича й намагається долучити її до своїх переконань. Однак дівчина байдужа до народної справи, виявляє снобізм і нехтує українською мовою. Зрештою Радюк розуміє, що її цікавить передусім світське життя, і припиняє стосунки.
Повернувшись додому, він одружується з хуторянкою. Разом із соратником Дуніним-Левченком Радюк продовжує просвітницьку діяльність задля відродження рідного краю. Тим часом донька Дашковича виходить заміж за збанкрутілого полковника, який швидко руйнує її сподівання на заможне аристократичне життя.
Фінал повісті зосереджений на переживаннях старого Дашковича. Відвідавши зруйновану батьківську оселю, він усвідомлює, що через відірване від реального життя «кабінетне» існування втратив зв'язок із рідною землею, а власних дітей виховав чужими для свого народу.
Постановку створили за підтримки Українського культурного фонду.
Увага: у виставі є сцени з використанням тютюнопаління, яскраві світлові ефекти, а також різкі та гучні звуки.
Раніше повідомлялося, що у театрі імені Івана Франка презентували виставу «Троянство» за текстом Максима Курочкіна. Постановку здійснив режисер Давид Петросян. Серед учасників вистави — ветерани російсько-української війни.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Чи треба усміхатися і тиснути руки росіянам? Мережа дискутує через поведінку омбудсмена Лубінця
30 жовтня 2026 р. 13:05
Смерть Гейден Панеттьєр. Поліція завершила розслідування та оголосила висновок
30 жовтня 2026 р. 13:05
Замість олімпійської символіки – вишиванка: на Одеській трасі оновлено легендарного ведмедика
30 жовтня 2026 р. 13:05