НМТ-2027: математику залишили обов'язковою. Поки що. Чого чекати від парламенту?

30 жовтня 2026 р. 13:31

30 жовтня 2026 р. 13:31

Свіже засідання парламентського комітету з питань освіти й науки, що відбулося 28 жовтня, викликало неабиякий ажіотаж, бо на ньому розглядали наболіле питання — що робити з НМТ у вступній кампанії-2027 ? Залишати його таким, як і минулого року, чи змінити? Комітет мав ухвалити стратегічне рішення: які предмети будуть обов'язковими, а які — за вибором. Усі інші технічні питання — скільки буде сесій НМТ, чи дозволять перескладати тестування, якщо абітурієнт незадоволений результатом, — вирішуватиме вже МОН.

Оскільки НМТ — це іспит високих ставок, то і пристрасті навколо нього завжди розпалюються не на жарт. Бо від того, наскільки високою буде планка вимог тесту, залежить кількість тих, хто її здолає. А значить, залежить мрія абітурієнтів про вступ та мрія вишів набрати студентів і отримати фінансування. Тому НМТ — вдячна тема для популізму: обіцянка «почути кожного» і спростити вступ знаходить відгук у величезної аудиторії.

Зазвичай спроби «приборкати» НМТ (так, щоб воно нібито й було, але й не дуже заважало) відбуваються трьома способами: а) спростити завдання (це вже робиться), б) прибрати з переліку обов'язкових «проблемні предмети», які абітурієнти зазвичай складають погано (математику), і в) скоротити кількість предметів, які мають складати вступники. І на засіданні комітету ми теж їх побачили.

Розглядали два законопроєкти. Перший — Сергія Бабака та його колег, який пропонував залишити НМТ таким, як минулого року: три обов'язкові предмети (українська мова, історія України та математика) і один за вибором. Другий законопроєкт — Юлії Гришиної та інших, який намагається змінити структуру тесту: залишити лише два обов'язкові предмети НМТ (історія та українська мова), а третій — дозволити обирати. Тобто математика лагідно випадає з пулу обов'язкових.

Комітет підтримав законопроєкт Сергія Бабака — цей варіант і внесуть до парламенту . Рішення комітету ухвалили з перевагою в один голос: шість проти п’яти. А законопроєкт Юлії Гришиної відправили на доопрацювання.

І тут би можна було видихнути і вважати, що НМТ нічого не загрожує. Проте ні. Попереду — парламентські слухання. «Уже бачу, що деякі депутати хочуть затягнути процес і піти у два читання, щоб спробувати правками прибрати математику або щось інше…», — прокоментував засідання комітету Сергій Бабак. І зауважив, що якщо розгляд закону розтягнеться на два читання, його ухвалять уже наступного року. І це пізно, адже абітурієнти вже зараз готуються до вступу.

Які ідеї вигулькнуть у парламенті — достеменно не відомо. Однак, судячи з обговорень на комітеті, — можемо передбачити.

Загрози НМТ

Оскільки спроби викреслити математику з обов'язкових предметів викликали суспільний резонанс (проти цієї ідеї виступили міністри освіти — нинішній і його попередники Оксен Лісовий та Лілія Гриневич, деякі депутати, науковці, освітяни), на засіданні комітету Юлія Гришина запропонувала інший, «консенсусний» варіант рішення.

Вона озвучила ідею зменшити кількість предметів НМТ до трьох замість нинішніх чотирьох. Однак щоб усі три були обов'язковими: мова, історія України та математика. Проте ця невинна на вигляд ідея насправді може завдати великої шкоди системі освіти.

Уявімо, що всі абітурієнти України мали б складати три однакові предмети. Це означатиме, що до університетів вступатиме один універсальний солдат на будь-яку спеціальність — хоч на лікаря, хоч на інженера, хоч на філолога. Тобто виші майже наосліп шукатимуть свого вступника. Отже, зростатиме ризик відбору випадкових людей, які стануть потім такими ж «випадковими» фахівцями або поповнять ринок безробітних.

Це вплине й на якість навчання: виші ризикують отримати першокурсників із величезними прогалинами у фундаментальних дисциплінах. Тих дисциплінах, на яких базується їхній майбутній фах (наприклад, фізиці, хімії, біології). Такі прогалини є і тепер, але все ж до вишів зараз заходять люди, які хоча б намагалися вчити основні предмети, що потрібні для майбутньої спеціалізації. У майбутньому й цього може не бути.

Ударить ця ідея і по шкільній освіті: школа орієнтується на НМТ: що вимагає тест, те в школі і вчать. Тобто школа зосередиться на трьох предметах, усе інше можна викреслити. У нас і так падає якість освіти, тепер ми її хочемо добити?

Низька якість освіти — це, до речі, один із аргументів у дискусіях, чи спрощувати НМТ. «Ну нема зараз освіти, — сказала Юлія Гришина. — Ми маємо бути свідомі. Ми ж народні депутати, представники народу. Ми їздимо в округи. Нема, на жаль, процесу».

На це влучно відповів її колега Роман Грищук: «Якщо немає освіти, то що ж, не робитимемо НМТ, не даватимемо вищої освіти — усім видамо дипломи? Потім ми дивуватимемося, чому в нас проблеми з ОПК, чому ми програємо в інноваційній війні, чому діти їдуть за кордон».

Популізм проти вимог

Ніхто не заперечує, що в умовах обстрілів й тривог і готуватися, і складати тест нелегко. Проте не можна розв'язувати проблем безпеки коштом примітивізації вступної кампанії.

Треба думати, як можна доповнити умови проведення тестів, наприклад, можливістю перенести участь у тестуванні після ночі обстрілів або припинити тест під час тривоги й прийти іншим разом (така можливість є і зараз, до речі).

Однак перевантаження і стрес — не єдині аргументи прихильників змін до НМТ — законопроєкту Юлії Гришиної. Пропоную вам невелику добірку яскравих коментарів: «що більше предметів на НМТ, то більше репетиторів», «дослухаймося до пропозиції депутаток-мам — у них діти в школі навчаються», «жодної притомної відповіді ні від міністерства, ні від УЦОЯО щодо того, чому саме чотири предмети так важливі в НМТ в умовах війни на п'ятий рік», «є купа європейських країн, які приймають наших дітей на базі одного англійського тесту».

Звісно, це все — точні торкання до найболючіших мозолів кожної української родини. Чудова філігранна основа для популізму. Однак це не схоже на аргументацію для стратегічних державних рішень.

До речі, про англійський тест. Якось я їхала в потязі з групою українських старшокласників, які поверталися з Молдови, де складали міжнародний іспит з англійської. Цей іспит був їм потрібен для вступу в престижні закордонні виші. Більшість — склали, попри навчання під час тривог. Бо дуже хотіли стати студентами й знали, що ніхто не послаблюватиме для них вимог.

Зниження вимог до вступу заради утримання молоді в Україні — це згубна ілюзія. Вступники їдуть за кордон не через математику чи складний НМТ.  Вони їдуть за якісною освітою, безпекою та  перспективами на майбутнє. Знижуючи освітню планку, ми не затримуємо вмотивованих — ми лише посилаємо їм чіткий сигнал: якість освіти в Україні більше не в пріоритеті.

Коли державний іспит перетворюється на формальність, а вища освіта — на компроміс із неуцтвом, український диплом  втрачає цінність у очах роботодавців. Їм не потрібні фахівці без знань. Не знайшовши кваліфікованої та гідно оплачуваної роботи в Україні, частина молоді все одно з часом виїде за кордон — але вже не як інтелектуальна еліта, здатна конкурувати, а як працівники для збирання полуниці чи миття посуду.

Для чого нам НМТ?

Однак насправді незалежне тестування (ЗНО, а тепер його наступник НМТ) запроваджували не лише для чесного вступу, а й для вимірювання якості знань та впливу на освітню політику. Нагадаю, що у нас у країні навіть ухвалили концепцію освітніх вимірювань за допомогою ЗНО (НМТ).

Тестування — це ювелірний інструмент, а не просто пристрій для сортування вступників. І тому його треба розуміти й берегти, а не відламувати від нього деталі, призначення яких комусь незрозуміле.

Звісно, вирішувати проблему якості освіти шляхом зниження вимог і спрощення НМТ — найлегше. Замість того, щоб підняти освіту, краще опустимо планку іспитів. Набагато складніше — зробити стратегічні кроки, які реально захистять якість освіти і які давно мала зробити держава: побудувати підземні школи-бункери, забезпечити цифровізацію навчання і підтримку вчителів, дати чіткі інструкції (не рекомендації!) школам, як працювати залежно від безпекової ситуації. Є освітні втрати — дайте вчителям програми з їх подолання. Не гасла, не загальні обіцянки, а програми. І це ще далеко не повний список того, що мала б зробити держава. Про кожну з цих проблем у ZN.UA ми писали не раз.

Спрощення НМТ — це не лише про кількість предметів, це про наш ціннісний вибір. Нам пропонують тихий, непомітний компроміс із відсутністю перспектив. І той, хто сьогодні підписує капітуляцію перед якістю знань, має чесно зізнатися собі: він підписує вирок нашому завтрашньому дню.

Політика