думка Територіальні вимоги Кремля: на який компроміс може погодитися Україна

30 жовтня 2026 р. 14:24

30 жовтня 2026 р. 14:24

Росія наразі не зацікавлена у припиненні вогню, оскільки володимир путін розраховує на подальші домовленості зі США та можливість відновлення економічних відносин із Заходом. Україна ж у питанні територій може обговорювати хіба що замороження бойових дій по нинішній лінії фронту, але не юридичне визнання окупованих земель російськими. Водночас вимоги Москви щодо гарантій власної безпеки можуть фактично зводитися до послаблення обороноздатності України та обмеження присутності НАТО у Східній Європі.

Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань .

Чи готова росія до припинення вогню та на які територіальні поступки може піти Україна

Президент Володимир Зеленський у Гаазі заявив, що тристороння зустріч України, США та росії , яка має підготувати переговори на рівні лідерів держав, може відбутися в Абу-Дабі з 6 до 10 листопада. Серед можливих тем – припинення вогню в енергетичній сфері та на морі, обмін полоненими й повернення українських дітей. Територіальні питання, за словами президента, можна обговорювати лише на рівні лідерів. Зеленський також допустив можливість обговорення гарантій безпеки для росії , однак лише після завершення війни.

Олексій Гарань вважає, що тристоронні переговори України, США та росії, якщо вони відбудуться, передусім стосуватимуться конкретних гуманітарних і безпекових питань, а не остаточного врегулювання війни.

«Ця тристороння зустріч має обговорювати питання нижчого рівня. Я думаю, що максимум, який може бути на порядку денному, – це припинення вогню в енергетиці й на морі, обмін полоненими та повернення дітей. Думаю, що на цей момент у путіна немає бажання припиняти вогонь. Обмін полоненими та повернення дітей – це можливо, таке вже робилося раніше. Добре, якщо це продовжуватиметься. Але припинення вогню в енергетиці й на морі росії зараз просто не цікаве», – пояснив Гарань.

На думку експерта, путін розраховує на подальше зближення зі Сполученими Штатами та можливість відновлення економічних відносин. Тому сам факт переговорів ще не означає, що Кремль готовий відмовитися від своїх воєнних цілей.

«Путін відчуває, що Трамп йому вже дуже багато дав. Він фактично легітимізує путіна, дає йому можливість повернутися до торговельних відносин. Трампа приваблює те, що путін обіцяє йому золоті гори в майбутньому. Тому я думаю, що зараз у путіна немає особливого бажання домовлятися про припинення вогню. Тільки сила його може зупинити», – наголосив політолог.

Щодо територіального питання, то, на думку Гараня, максимальним компромісом, який Україна потенційно може обговорювати, є замороження бойових дій по нинішній лінії фронту. Однак навіть такий сценарій матиме надзвичайно складні наслідки, оскільки частина українських громадян і надалі залишатиметься на окупованих територіях.

«Максимум, на що ми можемо піти, – це замороження по лінії фронту. І то це для нас надзвичайно важкий крок, тому що українці залишаються по той бік, на окупованих територіях. Ми розуміємо, що з ними відбувається кожного дня», – зазначив експерт.

Він наголосив, що юридичне визнання окупованих територій частиною росії є неприйнятним для України. Крім того, такий крок суперечив би не лише українським національним інтересам, а й принципам міжнародного порядку, оскільки фактично означав би визнання результатів російської агресії.

«Очевидно, що Україна не прагне визнавати на юридичному рівні, що це територія російської федерації. Це абсолютно неприйнятно і для нас, і, до речі, для світу. Це суперечить національним інтересам США також, тому що свідчить про те, що вони погоджуються з агресією. Це підриває міжнародний порядок», – пояснив Гарань.

Водночас експерт допускає, що в межах домовленостей про припинення вогню сторони теоретично можуть обговорювати створення демілітаризованих зон уздовж лінії розмежування.

«Зараз виникає питання демілітаризованих зон. Це може бути, якщо встановлюється перемир'я по лінії розмежування. Тоді може бути демілітаризована зона з обох боків, наприклад, по 15 кілометрів. Але якісь демілітаризовані зони, які включатимуть увесь український Донбас, – очевидно, що на це ми піти не можемо», – зазначив політолог.

Він також зауважив, що під час визначення таких зон необхідно враховувати розташування українських оборонних укріплень. Адже їхнє відведення або передача територій, на яких розташовані фортифікаційні споруди, може послабити обороноздатність України.

Чим небезпечні гарантії безпеки для росії та які вимоги може висунути Кремль

Окремо Олексій Гарань звернув увагу на можливі вимоги Москви щодо гарантій безпеки. На його думку, росія може використовувати цю тему не стільки для усунення реальних загроз власній території, скільки для обмеження військових можливостей України та впливу НАТО у Східній Європі.

Експерт застерігає, що демілітаризація територій сама по собі не гарантує безпеки, якщо немає дієвих механізмів контролю та відповідальності за порушення домовленостей. Як приклад він наводить історію ремілітаризації Рейнської області Німеччиною у 1936 році, яка продемонструвала, що формальний статус демілітаризованої території не обов'язково здатен зупинити агресивні дії держави.

«Якщо говорити про гарантії безпеки для росії, то потрібно розуміти, що для неї це може бути лише приводом для того, щоб тиснути на НАТО. Теоретично раніше існували різні обмеження на розміщення озброєнь на флангах НАТО, Радянського Союзу, а потім росії. Але росії не йдеться про такі обмеження в суто технічному розумінні», – пояснив Гарань.

За словами політолога, головна небезпека полягає в тому, що під гаслом забезпечення російської безпеки Москва може вимагати фактичного роззброєння сусідніх держав і обмеження їхнього права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.

Саме тому, на думку Гараня, важливо розрізняти гарантії безпеки як механізм запобігання нападу на державу та вимоги росії щодо обмеження оборонних можливостей інших країн. Адже останні фактично можуть перетворитися на спробу Москви отримати право впливати на безпекову політику України та держав НАТО.

«Реальні гарантії безпеки так, як їх розуміє росія, – це щоб ми залишили Україну беззахисною, щоб роззброїлася Східна Європа і вийшла з НАТО. Я не думаю, що ми маємо на це погоджуватися», – наголосив експерт.

Політика