Юрчишин пояснив, як законопроєкт проти SLAPP допоможе захистити журналістів від судового тиску

03 листопада 2026 р. 18:01

03 листопада 2026 р. 18:01

У Верховній Раді України 30 вересня цього року зареєстрували проєкт закону №16117 "Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом". Нині його опрацьовують у комітеті. Ухвалення цього законопроєкту  має дати судам спеціальні механізми протидії SLAPP-позовам . Співавтор законопроєкту та голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв'ю журналістці Людмилі Тягнирядно розповів, які зміни передбачатиме цей проєкт закону та як він допоможе захистити журналістів та громадських активістів від судового тиску.

Він наголосив, що в Європейському Союзі вже реагують на проблему щодо зловживань судовими позовами проти журналістів-розслідувачів. Два роки тому Євросоюз ухвалив директиву, яка передбачає механізми раннього відхилення необґрунтованих позовів проти громадської участі. Юрчишин вказав, що автори законопроєкту пропонують надати судам інструмент, який допоможе розпізнавати зловживання раніше, щоб журналісти не витрачали багато років на те, щоб довести, що вони виконують свою роботу та повідомляють важливу для суспільства інформацію.

Депутат вказав, що в українському законодавстві відсутнє визначення SLAPP і в запропонованому законопроєкті мають запровадити визначення цього терміна, оскільки це потрібно як суддям, так і моніторинговим організаціям. Парламентар наголосив, що в Україні вже є десятки справ, які мають ознаки SLAPP. Він додав, що після аналізу справ ця кількість може зрости.

"Вже саме привернення уваги до проблеми спонукає журналістів і громадських активістів оцінювати позови проти себе: чи мають вони ознаки SLAPP? Йдеться, зокрема, про судові спори навколо розслідувань ZN.UA , Bihus.Info, «Слідства.Інфо» , матеріалів Михайла Ткача, регіональних медіа. Однак точну загальну кількість я зараз назвати не готовий", — розповів Юрчишин.

За його словами, цей законопроєкт захищатиме не лише журналістів. Будь-яка суспільно значуща діяльність може підпадати під його дію. Він додав, що проєкт закону не передбачає  імунітетів для журналістів чи активістів.

Юрчишин заявив, що головна мета цього законопроєкту — протидіяти зловживанню позовами, щоб люди, які мають ресурси та владу, не використовували суд, щоб тиснути на громадян.

"Наприклад, коли після оприлюднення інформації людина спочатку отримує погрозу «я тебе по судах затягаю», а потім — позов на величезну суму", — розповів парламентар.

Він також пояснив, що суд має визначати, чи йдеться про суспільно значущу інформацію та чи є той чи інший позов зловживанням.

"Закон має дати судді критерії, з якими він зможе звіряти обставини справи. Серед них — попередні погрози судовим переслідуванням, абсурдно великі суми вимог, подання численних позовів", — зазначив Юрчишин.

Парламентар також заперечив інформацію, що в разі ухвалення цього законопроєкту не можна буде подавати позови проти журналістів. Позиватися до представників медіа буде й надалі можливо , однак потрібно обґрунтовувати вимоги, що певна інформація була недостовірною та потребує спростування.

Він також наголосив, що ефективність цього закону залежатиме як від готовності суддів застосовувати цей інструмент, так і від доброчесності та судової практики, яка сформується. Депутат повідомив, що мають відбутися зустрічі з депутатами, журналістами та суддями, щоб пояснити, як працюватиме законопроєкт, та розвіяти міфи про нібито привілеї для представників медіа.

"До робочої групи долучалися і представники Верховного Суду. Важливо, щоб формувалася практика, на яку могли б орієнтуватися суди першої та апеляційної інстанцій", — пояснив Юрчишин.

Юрчишин назвав три аргументи, щоб парламентарі підтримали законопроєкт  №16117:

• ухвалення цього законопроєкту необхідне, щоб рухатися до Європейського Союзу;
• для розвантаження судової системи;
• для захисту самих депутатів. Як приклад він навів позови проти Мустафи Найєма та інших парламентарів попереднього скликання, в яких він вбачає ознаки тиску на громадську участь.

Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у так званій "справі адвокатів-хакерів" Дмитро Борзих подав позов до ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової через статтю " Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів ". Мовляв, там інформація недостовірна, і його ім’я не можна було публікувати як офіційного підозрюваного. Однак медіаюристка та адвокатеса Оксана Максименюк наголосила, що оприлюднення інформації, яка міститься у статті, законне, а претензії Борзих містять низку ознак SLAPP-позову.

Політика