Чому самого анти-SLAPP-закону замало: Юрчишин пояснив, що ще потрібно змінити

03 листопада 2026 р. 20:34

03 листопада 2026 р. 20:34

У Верховній Раді України 30 вересня 2026 року зареєстрували законопроєкт №16117 "Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовим процесом". Документ опрацьовують у комітеті. Якщо його ухвалять, суди отримають спеціальні механізми протидії SLAPP — стратегічним позовам проти громадської участі, які подають, щоб залякати й виснажити журналістів та громадських активістів і змусити їх замовкнути. Співавтор документа та голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю журналістці Людмилі Тягнирядно пояснив, як ініціатива має захистити журналістів і громадських активістів від судового тиску.

Тягнирядно запитала, як цей механізм працюватиме, якщо позивач посилається на чинне законодавство й практику Верховного Суду. Частина четверта статті 296 Цивільного кодексу обмежує оприлюднення імен підозрюваних до набрання законної сили обвинувальним вироком, крім випадків, передбачених законом. Медіа щодня називають імена фігурантів кримінальних проваджень, зокрема у справах про топкорупцію. Через такі публікації позови отримують, серед інших, редакції, які системно розслідують корупцію. Один із прикладів — позов Дмитра Борзих до ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової. Це створює можливості для вибіркового тиску на медіа.

Юрчишин зазначив, що за певних обставин статтю 296 можуть використовувати як правову підставу для SLAPP-позову. Саме посилання на цю норму ще не свідчить про зловживання. У таких спорах, за його словами, потрібно зважувати право людини на приватність і право суспільства отримувати інформацію, яка становить суспільний інтерес.

Депутат нагадав про статтю 29 Закону України "Про інформацію". Вона дозволяє поширювати відомості з обмеженим доступом, якщо вони суспільно необхідні, а право громадськості знати переважає потенційну шкоду від розголошення. За словами Юрчишина, такий підхід відображений і в практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

"Якщо ви маєте на увазі постанову Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі №757/19417/23, то, на жаль, хоча суд і послався на статтю 29 Закону "Про інформацію", він не здійснив належного аналізу її співвідношення з частиною четвертою статті 296 ЦК України. Зокрема, суд не розглянув достатньо докладно, чи може поширення суспільно необхідної інформації становити виняток з обмеження щодо оприлюднення імені підозрюваного", — зазначив Юрчишин.

Посилання на практику ЄСПЛ Юрчишин також вважає вибірковим. Верховний Суд звернувся до рішення у справі Fatullayev v. Azerbaijan і наголосив на презумпції невинуватості. Водночас, за оцінкою депутата, суд недостатньо врахував рішення про баланс між приватністю та свободою вираження поглядів.

"Зокрема, у справі Axel Springer AG v. Germany, яка стосувалася оприлюднення імені актора, затриманого за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, ЄСПЛ встановив порушення свободи вираження поглядів унаслідок обмеження публікації. Практика ЄСПЛ не передбачає автоматичної заборони на оприлюднення імен підозрюваних, а вимагає оцінки конкретних обставин справи та суспільного інтересу", — наголосив Юрчишин.

На запитання, чи достатньо ухвалити анти-SLAPP-закон, Юрчишин відповів, що частину четверту статті 296 Цивільного кодексу варто змінити окремо. Він пропонує прямо дозволити оприлюднювати ім’я підозрюваної або обвинуваченої особи, коли право громадськості знати переважає можливу шкоду від поширення інформації. Таку поправку, на його думку, слід ухвалити окремим законом.

"Водночас анти-SLAPP-механізм може застосовуватися, якщо посилання на статтю 296 ЦКУ супроводжується іншими ознаками зловживання судовим процесом: явно непропорційними вимогами про компенсацію, численними позовами, використанням ресурсної переваги позивача або іншими діями, спрямованими на залякування чи виснаження відповідача", — підкреслив Юрчишин.

Нагадаємо, що колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов до ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової. Борзих є одним із підозрюваних у так званій справі адвокатів-хакерів. Приводом для позову стала її стаття «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» . Позивач стверджує, що матеріал містить недостовірну інформацію, а його ім’я не можна було публікувати із зазначенням статусу підозрюваного. Медіаюристка й адвокатка Оксана Максименюк вважає, що відомості оприлюднили законно, а вимоги Борзих мають низку ознак SLAPP-позову.

Окрім того, законопроєкт №16117 має допомогти судам виявляти зловживання такими позовами вже на початку розгляду справи. Співавтор документа Ярослав Юрчишин навів приклад ЄС, який у 2024 році ухвалив директиву про раннє відхилення необґрунтованих позовів проти громадської участі. У законопроєкті пропонують закріпити визначення SLAPP, якого нині немає в українському законодавстві. За словами депутата, механізм захисту зможуть застосовувати до позовів, поданих через будь-яку суспільно значущу діяльність, зокрема журналістські розслідування.

Політика