У Кремлі вже думають, як використати ослабленого Трампа після виборів у США — Bloomberg

03 листопада 2026 р. 21:36

03 листопада 2026 р. 21:36

Владімір Путін і Володимир Зеленський матимуть справу з іншим Дональдом Трампом, якщо президент США вийде ослабленим із проміжних виборів до Конгресу. Ця нова політична реальність може суттєво вплинути на війну Росії проти України, пише Bloomberg.

Після того як напередодні проміжних виборів Трамп і Путін уклали угоду про постачання російського дизельного пального до США, Кремль шукатиме способи домогтися подальшого послаблення американських санкцій проти Росії. Про це повідомило джерело, близьке до Кремля, яке попросило не називати його імені через делікатність питання.

Мета полягатиме в тому, щоб переконати Трампа: США та Росія можуть вести спільний бізнес, не завершуючи перед цим війну в Україні .

Посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер намагалися переконати Путіна розпочати переговори, наголошуючи на потенційних бізнесових угодах, які стануть можливими після досягнення мирної домовленості.

У понеділок The Wall Street Journal повідомила, що під час візитів до Києва та Москви у вересні Кушнер і Віткофф просували план відновлення Росією постачання природного газу до Європи через американського посередника.

«Росія затягувала всі переговорні процеси з нами настільки довго, наскільки могла, аж до виборів, без будь-яких серйозних результатів у плані деескалації, щоб подивитися, що буде далі і з ким вести переговори наступного разу. І щоб запобігти будь-яким новим санкціям США», — заявив Зеленський журналістам 27 жовтня.

Мало хто вірить, що ослаблений Трамп стане більше підтримувати Україну та Європу, якщо його Республіканська партія програє демократам на виборах до Конгресу у вівторок. Однак це може зменшити його можливості тиснути на Зеленського, змушуючи погодитися на угоду.

Ймовірно, це підштовхне Путіна до посилення атак на енергетичну інфраструктуру України з наближенням зими, щоб спробувати примусити Україну до капітуляції.

Першою перевіркою, найімовірніше, стане відновлення мирних переговорів між представниками Росії, України та США, запланованих на 10–11 листопада в Абу-Дабі.

Путін не продемонстрував жодних ознак готовності відмовитися від своїх жорстких територіальних вимог до України в обмін на угоду.

«Обговорення будуть зосереджені на післявоєнних безпекових домовленостях, деескалації, гуманітарних зусиллях і наступних кроках на шляху до миру», — написав Віткофф у соцмережі X.

За його словами, цього тижня американські переговорники зустрінуться з європейськими посадовцями у Брюсселі, щоб обговорити ці питання, а також «економічні можливості для підтримки відбудови України».

За словами обізнаних співрозмовників, Кремль втратив упевненість у тому, що Трамп здатний змусити Україну погодитися на мирну угоду на російських умовах.

Ця оцінка сприяє рішенню Путіна зробити ставку на затягування війни шляхом посилення атак на Україну та тиску на її європейських союзників. Співрозмовники попросили не називати їхніх імен через делікатність питання.

Сама Росія стикається з дедалі серйознішими проблемами через санкції та величезні державні витрати на війну. Економічне зростання сповільнюється, а українські безпілотники атакують російські нафтопереробні заводи, маркетплейси та центри обробки даних.

Російська армія зазнала рекордних втрат у жовтні — понад 54 тисячі вбитих і поранених військовослужбовців. Ця кількість перевищила місячні темпи набору новобранців, тоді як ситуація на полі бою переважно зайшла в глухий кут.

Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка, найближчий союзник Путіна, заявив у вівторок під час виступу на конференції з безпеки в Мінську, що, на його думку, війна завершиться «найближчими місяцями».

«Усі втомилися від цієї війни», — сказав він.

Путін і Трамп можуть зустрітися в Китаї цього місяця під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який прийматиме голова КНР Сі Цзіньпін.

Це дало б російському лідеру нову можливість спробувати вплинути на Трампа за відсутності на саміті України та її європейських союзників. Водночас, за словами обізнаних співрозмовників, у Москві не надто сподіваються на сприятливий прорив.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в суботу під час зустрічі «Групи двадцяти» в Атланті обговорив із міністром закордонних справ Росії Сєргєєм Лавровим можливу зустріч їхніх лідерів на саміті АТЕС.

Рішення США запросити Лаврова на зустріч G20 спричинило нову напруженість у відносинах із союзниками України в Європейському Союзі та Канаді, які відмовилися робити традиційне спільне «сімейне фото» за його присутності.

«Трамп не вважає, що сама зустріч із кимось якимось чином легітимізує цю людину або означає, що ви погоджуєтеся з усім, що вона робить. Усі хочуть, щоб було досягнуто угоди, яка покладе край цій війні. Як можна укласти угоду, якщо не зустрічатися з ними?» , — заявив Рубіо журналістам.

США запросили Путіна на саміт G20 у Маямі в грудні, хоча він поки не повідомив, чи братиме в ньому участь.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас заявила, що це запрошення створює ризик нормалізації воєнних злочинів, які зараз щодня скоюються в Україні.

Після того як Кремль дійшов висновку, що остання зустріч Путіна й Трампа на саміті на Алясці в серпні 2025 року не приведе до укладення угоди, Росія збільшила військові витрати на 2026 рік майже на 60 мільярдів доларів, довівши їх майже до 200 мільярдів доларів.

Згідно з проєктом бюджету, Росія має намір витратити приблизно таку саму суму у 2027 році. Це свідчить про підготовку до багаторічної війни та про те, що Москва відмовилася від спроб стримувати військові видатки.

І це попри те, що минулого тижня Путін позитивно сприйняв телефонні дзвінки від прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба. Це були його перші прямі контакти з високопоставленими лідерами європейських союзників України із липня минулого року.

Сторони домовилися підтримувати ці контакти.

Зеленський звертається до США з проханням надати більше ракет до систем Patriot для захисту від російських ударів цієї зими. Натомість Трамп тисне на українського президента, вимагаючи припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, які є одним із найефективніших засобів ударів у відповідь.

Минулого тижня США схвалили продаж Україні ракет до Patriot на 2,1 мільярда доларів, хоча Зеленський висловив занепокоєння, що ракети-перехоплювачі не будуть доставлені достатньо швидко. За його словами, «було обумовлено», що постачання можуть розпочатися лише за кілька років.

США також планують звернутися до союзників по Організації Північноатлантичного договору з проханням виділити більше коштів на ключову програму постачання озброєнь для України, повідомили обізнані співрозмовники.

За їхніми словами, для пакетів допомоги, які вже були схвалені в межах програми «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL), бракує близько 2 мільярдів доларів фінансування. Водночас США продовжували постачати озброєння ще до того, як союзники надавали кошти для їх оплати.

Трамп відмовився від запровадження нових енергетичних санкцій проти Росії, намагаючись знизити ціни на пальне напередодні проміжних виборів.

Після паузи, під час якої Москва продовжувала завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі, Україна відновила атаки на російські нафтопереробні заводи.

Дизельна угода зі США «відкриває для росіян можливості робити подібні кроки в майбутньому», зокрема щодо добрив, газу, заморожених державних активів і санкцій проти фізичних осіб та компаній, заявив Зеленський.

Мирні переговори в Абу-Дабі можуть бути зірвані, якщо Трамп виконає свої погрози відновити американські атаки на Іран після виборів.

Зеленський повідомив, що під час переговорів у Стамбулі в суботу він і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорили Туреччину як можливе місце проведення зустрічі.

Існує ризик, що Трамп знову зосередить свою увагу на війні в Ірані та відвернеться від України, особливо якщо Росія продовжуватиме наполягати на своїх територіальних вимогах, вважає Емілі Ферріс, асоційована наукова співробітниця Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) — аналітичного центру з питань безпеки та оборони в Лондоні.

«Це може поставити під загрозу американську військову допомогу Україні через аргумент, що її натомість слід використати проти Ірану або для підтримки протиповітряної оборони Ізраїлю» , — сказала вона.

Політика