Лише п'ять регіональних телеграм-каналів із 200 повністю прозорі — ІМІ

04 листопада 2026 р. 10:11

04 листопада 2026 р. 10:11

Інститут масової інформації (ІМІ) проаналізував 200 найпопулярніших регіональних телеграм-каналів у 20 областях України — по десять у кожній. Високий рівень прозорості мають лише 11 із них, повністю прозорими є п'ять, а 171 канал отримав низький або критично низький рівень. Жоден регіон не набрав і половини можливих балів.

Контакти є, відповідальних немає

За даними дослідження, 171 канал (85,5%) має низький або критично низький рівень прозорості. Високий рівень зафіксували лише в 11 каналів. Найкраще забезпечені контактами:

• 101 канал (50,5%) — пропонує повноцінний зворотний зв'язок;

• 81 (40,5%) — має лише один контакт або контакт рекламного менеджера;

• 18 (9%) — не залишають жодних контактів.

101 канал (50,5%) — пропонує повноцінний зворотний зв'язок;

81 (40,5%) — має лише один контакт або контакт рекламного менеджера;

18 (9%) — не залишають жодних контактів.

Водночас наявність бота чи електронної пошти не означає, що читачі можуть дізнатися, хто стоїть за публікаціями. Наприклад, на Вінниччині та Черкащині контакти мають відповідно сім і дев'ять каналів із десяти, але жоден не називає відповідального за контент. На Одещині контакти є в дев'яти каналах, однак відповідального хоча б частково вказує лише один — офіційний канал міста. Загалом 91 канал (45,5%) не повідомляє аудиторії нічого, крім контактів для зв'язку або реклами.

Хто володіє каналами

Власника — конкретну людину або юридичну особу — називають лише 54 канали (27%). Ще 34 (17%) вказують бренд без юридичної інформації, а 112 (56%) взагалі не повідомляють, кому належать. Загальну статистику покращують офіційні сторінки:

• власника називають 24 з 25 каналів органів влади та посадовців;

• усі десять регіональних каналів «Суспільного» розкривають власника.

власника називають 24 з 25 каналів органів влади та посадовців;

усі десять регіональних каналів «Суспільного» розкривають власника.

Якщо виключити їх із вибірки, серед решти 165 каналів власника вказують лише 20 (12%). Серед них — сім регіональних каналів мережі «Труха» та канали відомих медіа, зокрема «МикВісті», «Житомир.info» і «Кордон.Медіа». Водночас навіть офіційні канали мають проблеми зі зворотним зв'язком: десять із 25 сторінок органів влади та посадовців не залишають жодного контакту.

Хто відповідає за публікації

Найменше інформації канали надають про людей, які безпосередньо створюють і публікують контент.

• 17 каналів (8,5%) називають ім'я та прізвище редактора або адміністратора;

• 27 (13,5%) вказують лише нікнейм або дані, за якими людину можна встановити опосередковано;

• 156 (78%) не повідомляють про відповідальних нічого.

17 каналів (8,5%) називають ім'я та прізвище редактора або адміністратора;

27 (13,5%) вказують лише нікнейм або дані, за якими людину можна встановити опосередковано;

156 (78%) не повідомляють про відповідальних нічого.

Проблема стосується навіть медіа з прозорою структурою власності. Серед десяти регіональних Telegram-каналів «Суспільного» лише сумський хоча б частково вказує відповідальних за контент, а посилання на редакційні принципи мовника є далеко не скрізь.

Редакційні правила та маркування реклами

Правила роботи й позначення рекламних матеріалів також залишаються рідкістю:

• дев'ять каналів (4,5%) оприлюднили правила та послідовно маркують рекламу;

• 48 (24%) мають лише щось одне з цього;

• 143 (71,5%) не мають ні правил, ні належного маркування.

дев'ять каналів (4,5%) оприлюднили правила та послідовно маркують рекламу;

48 (24%) мають лише щось одне з цього;

143 (71,5%) не мають ні правил, ні належного маркування.

ІМІ виявив зв'язок між прозорістю власності та відкритістю редакційних правил. Серед каналів, які однозначно називають власника, 56% хоча б частково оприлюднюють правила або маркують рекламу, тоді як серед тих, хто приховує власника, таких лише 9%.

Мережі каналів

Окремо дослідники проаналізували мережі Telegram-каналів, які працюють у різних містах під однаковими назвами й оформленням.

• «… | Times» (13 каналів): жоден не називає імені відповідального за контент і не має редакційної політики. Середня прозорість — 26,9%;

• «Типовий / Типичный …» (дев'ять каналів): жоден не розкриває власника чи правил роботи. Середній показник — 20,8%;

• канали з обсценними назвами на кшталт «Х*йовий [місто]» (вісім каналів): не повідомляють про власників і редакційні правила. Середня прозорість — 26,6%;

• «Труха» (18 каналів): має вищий за середній показник прозорості — 48,6% — завдяки зазначенню бренду та маркуванню реклами. Однак жоден із регіональних каналів мережі не називає відповідального за контент.

«… | Times» (13 каналів): жоден не називає імені відповідального за контент і не має редакційної політики. Середня прозорість — 26,9%;

«Типовий / Типичный …» (дев'ять каналів): жоден не розкриває власника чи правил роботи. Середній показник — 20,8%;

канали з обсценними назвами на кшталт «Х*йовий [місто]» (вісім каналів): не повідомляють про власників і редакційні правила. Середня прозорість — 26,6%;

«Труха» (18 каналів): має вищий за середній показник прозорості — 48,6% — завдяки зазначенню бренду та маркуванню реклами. Однак жоден із регіональних каналів мережі не називає відповідального за контент.

Які регіони найпрозоріші

Жодна область не набрала навіть половини максимально можливої кількості балів. Найкращий результат продемонструвала Миколаївщина, найгірший — Херсонщина.

Лідери:

• Миколаївщина — 47,5%;

• Сумщина — 43,8%;

• Чернівеччина — 43,8%;

• Донеччина — 42,5%.

Миколаївщина — 47,5%;

Сумщина — 43,8%;

Чернівеччина — 43,8%;

Донеччина — 42,5%.

Високі оцінки окремих областей значною мірою забезпечують один-два якісні медійні канали. Зокрема, на Миколаївщині максимальні чотири бали отримали «МикВісті» та «ПН | Преступности.НЕТ», на Сумщині — «Кордон.Медіа», на Донеччині — «Східний варіант».

Найнижчі показники:

• Херсонщина — 21,3%;

• Кіровоградщина — 23,8%;

• Вінниччина — 26,3%;

• Черкащина — 27,5%;

• Луганщина — 27,5%.

Херсонщина — 21,3%;

Кіровоградщина — 23,8%;

Вінниччина — 26,3%;

Черкащина — 27,5%;

Луганщина — 27,5%.

За окремими критеріями лідирують різні області:

• власники: Чернівецька область — 60% можливих балів, Волинська та Житомирська — по 50%. Найгірший результат у Херсонщини — 10%;

• відповідальні за контент: Дніпропетровщина — 35%, Донеччина, Сумщина й Харківщина — по 30%. Вінниччина та Черкащина не набрали балів;

• редакційні правила: Миколаївська й Чернівецька області — по 40%, Сумщина та Хмельниччина — по 30%. Дніпропетровщина й Херсонщина отримали 0%;

• контакти: Миколаївщина й Одещина — по 90%, Дніпропетровщина та Рівненщина — по 85%. Найскладніше зв'язатися з адміністраторами на Кіровоградщині — 45%.

власники: Чернівецька область — 60% можливих балів, Волинська та Житомирська — по 50%. Найгірший результат у Херсонщини — 10%;

відповідальні за контент: Дніпропетровщина — 35%, Донеччина, Сумщина й Харківщина — по 30%. Вінниччина та Черкащина не набрали балів;

редакційні правила: Миколаївська й Чернівецька області — по 40%, Сумщина та Хмельниччина — по 30%. Дніпропетровщина й Херсонщина отримали 0%;

контакти: Миколаївщина й Одещина — по 90%, Дніпропетровщина та Рівненщина — по 85%. Найскладніше зв'язатися з адміністраторами на Кіровоградщині — 45%.

Чому анонімність небезпечна

Відсутність інформації про власників і відповідальних за контент не дозволяє читачам самостійно перевірити контекст публікацій, оцінити можливі конфлікти інтересів чи виявити прихований політичний вплив. Особливо це стосується мережевих каналів із великими аудиторіями, які одночасно працюють у багатьох регіонах.

Як проводили дослідження

ІМІ проаналізував 200 регіональних Telegram-каналів у 20 областях України — по десять у кожній. Прозорість оцінювали за чотирма критеріями, кожен із яких міг принести максимум один бал:

власник: чи вказані конкретна людина або юридична особа;

відповідальний за контент: чи названі ім'я та прізвище редактора або адміністратора;

редакційна політика: чи оприлюднені правила каналу та чи послідовно маркується реклама;

контакти: чи є редакційний контакт і додатковий спосіб зв'язку.

За сумою балів канали поділили на чотири категорії: висока прозорість (3,5–4 бали), часткова (2,5–3), низька (1–2) та критично низька (0–0,5). Дослідники оцінювали інформацію, доступну безпосередньо в описах каналів і закріплених повідомленнях, а не результати OSINT-перевірок. Індекс не вимірює якість новин, редакційну незалежність або реальний вплив власників.

Під час опрацювання даних ІМІ використовував власних ШІ-асистентів для структурування інформації та пошуку закономірностей. Усі результати роботи моделей перевіряли й затверджували експерти інституту.

Проблема анонімності регіональних телеграм-каналів розгортається на тлі активного використання месенджера в Україні. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг» за лютий 2026 року, 67% українців є активними користувачами Telegram, а 76% виступають проти його повного блокування. Водночас 52% громадян підтримують посилення контролю за платформою з боку правоохоронних органів, а 28% вважають її загрозою для національної безпеки.

Політика