Нові удари по Ірану, тиск на Україну та Куба: що може зробити Трамп після виборів

05 листопада 2026 р. 00:24

05 листопада 2026 р. 00:24

Підхід президента Дональда Трампа до зовнішньої політики під час його другого терміну зруйнував історичні прецеденти. І якщо орієнтуватися на історичний досвід, тепер, коли демократи отримають контроль над Конгресом і протистоятимуть йому всередині країни, його дії стануть ще менш обмеженими. Про це пише Bloomberg.

Ймовірно, що президент, який захопив Ніколаса Мадуро у Венесуелі та розпочав війну з Іраном , ще активніше використовуватиме широкі повноваження у сфері національної безпеки. Серед можливих сценаріїв обговорюють нові удари по Ірану, ще глибший розкол із Європою через Україну та можливе військове втручання на Кубі.

Напередодні виборів Трамп утримувався від запровадження нових мит, але тепер може знову посилити їх, намагаючись закріпити свою політичну спадщину та впровадити рішення, які буде складно скасувати будь-якому його наступнику.

Президенти США вже давно мають тенденцію зосереджувати увагу на міжнародних справах на завершальному етапі свого перебування при владі. Це пов'язано з традиційною втратою їхніми партіями контролю над Конгресом на проміжних виборах, повноваженнями президентів вести війни й укладати міжнародні угоди, а також обмеженими можливостями Конгресу їм перешкодити.

Президенти, зокрема Барак Обама, Джордж Буш-молодший і сам Трамп, використовували завершальні періоди своїх адміністрацій для просування зовнішньополітичних рішень, які ставали одними з найважливіших за час їхнього президентства.

«Це зазвичай спонукає президентів проводити більше часу в міжнародних поїздках — замахуватися на масштабніші кроки у зовнішній політиці, пробувати великі, сміливіші ініціативи», — сказав Річард Фонтейн, колишній американський посадовець, який консультував республіканця Джона Маккейна з питань зовнішньої політики під час президентської кампанії 2008 року, а нині очолює Центр нової американської безпеки.

Перші ознаки свідчать про те, що Трамп не має наміру сповільнюватися незалежно від результатів виборів і, найімовірніше, активізує свої дії задовго до передачі контролю над Конгресом у січні.

У день виборів він заявив про намір скоротити щорічну допомогу Ізраїлю приблизно на 4 мільярди доларів, що означало б суттєву зміну політики США.

Протягом найближчих кількох тижнів також заплановані переговори щодо майбутнього України, а ще готується безпрецедентна тристороння зустріч Трампа, російського диктатора Владіміра Путіна та очільника КНР Сі Цзіньпіна.

«Трамп, найімовірніше, продовжить домагатися мирної угоди, а не відмовиться від цієї мети, — вважає Джей Сі Лінценіх, запрошений старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла та колишній радник сенатора Тома Тілліса з питань національної безпеки. — Після цих проміжних виборів йому потрібна перемога, а остаточне завершення війни стало б великим досягненням, яке залишилося б у його політичній спадщині».

Трамп уже дав зрозуміти, що не збирається відмовлятися від уваги до Ірану.

«Я не хочу вам цього говорити. Якщо Іран не поводитиметься належним чином, я це зроблю», — відповів він Fox News на запитання, чи планують США нові атаки.

Для Трампа це стало б іронічним поворотом, враховуючи, що саме його зовнішня політика — передусім війна проти Ірану — вважається однією з головних причин його поразки на виборах.

Атака на Іран спричинила зростання цін на енергоносії, підживила глобальну інфляцію та зробила високу вартість життя ключовим питанням для виборців.

Конфлікт порушив передвиборчу обіцянку Трампа 2024 року не розпочинати нових воєн. І хоча Трамп заявляв, що військова кампанія, розпочата наприкінці лютого, завершиться за кілька тижнів, вона тривала аж до проміжних виборів, а американські військові завдавали ударів по іранських цілях навіть на початку цього тижня.

«Він знає, що мусить так чи інакше довести до кінця справу з Іраном, так чи інакше завершити справу з Венесуелою. Він має величезну можливість увійти в історію завдяки зовнішній політиці», — заявив соціолог Марк Пенн в ефірі Fox News після того, як результати виборів стали зрозумілими.

Існують важливі механізми, за допомогою яких демократи можуть спробувати обмежити свободу дій президента, насамперед через контроль Конгресу над бюджетом.

Обама в другій половині свого другого президентського терміну уклав угоду, яка встановила обмеження для ядерної програми Ірану, та нормалізував відносини США з Кубою.

Буш зазнав нищівної поразки на проміжних виборах 2006 року через війну в Іраку, але згодом оголосив про збільшення американського військового контингенту приблизно на 20 тисяч військовослужбовців.

Державний секретар Марко Рубіо, який раніше був сенатором від Флориди, нещодавно заявив, що результати проміжних виборів «не вплинуть на директиви президента з питань національної безпеки та не змінять їх».

«Зрештою, зовнішньополітичні рішення ухвалює виконавча влада, — сказав Рубіо 31 жовтня під час зустрічі міністрів закордонних справ країн «Групи двадцяти» в Атланті. — Це те, що я засвоїв, коли працював у законодавчій гілці влади, і те, що я знаю зараз» .

Конгрес також може обмежувати амбіції президента через фінансування оборони.

Навіть республіканці висловлювали невдоволення бюджетним запитом адміністрації на оборону у 2027 фінансовому році в розмірі 1,5 трильйона доларів, що на 44% більше, ніж попереднього року.

Пентагон наразі працює на основі тимчасового бюджетного рішення, термін дії якого спливає 11 грудня. Тепер перед відомством постає перспектива браку коштів для одночасного фінансування повномасштабного відновлення війни з Іраном і поповнення запасів боєприпасів — двох головних пріоритетів Пентагону.

Міністр війни Піт Гегсет також зіткнувся зі спробою оголосити йому імпічмент, ініційованою республіканцем, який залишає свою посаду.

Водночас існує чимало сфер, у яких демократи матимуть обмежені можливості перешкоджати Трампу, зокрема його митна політика.

Китай, найімовірніше, не стане ціллю нових заходів, а торговельний представник США Джеймісон Грір прагнутиме закріпити як свою спадщину незворотні зміни.

Демократи можуть спробувати запровадити певні обмеження, об'єднавшись із незадоволеними республіканцями для ухвалення законодавства, яке повернуло б Конгресу частину повноважень щодо встановлення мит, нині зосереджених у виконавчої влади.

За словами Корі Шейк, яка працювала в Державному департаменті, Пентагоні та Раді національної безпеки Білого дому, розгром на проміжних виборах також може змусити посадовців адміністрації, які мають власні політичні амбіції, зокрема Рубіо та Гегсета, обережніше ставитися до схвалення нових закордонних військових авантюр.

Віцепрезидент Джей Ді Венс, який також має президентські амбіції, звинуватив війну в поразці на виборах у дописі в соціальних мережах.

«Причина нашої поразки — війна», — заявив він.

«Я не думаю, що хтось, хто був пов'язаний із політикою Трампа в перші два роки цього терміну, зможе позбутися цього зв'язку, — сказала Шейк, яка нині працює в Американському інституті підприємництва. — Це підвищує ймовірність того, що вони намагатимуться залишитися та формувати політику, яка користуватиметься більшою популярністю серед американської громадськості» .

Трамп також чергує обіцянки відновити кампанію бомбардувань на Близькому Сході — погрожуючи «вбити багато людей» в Ірані, «якщо доведеться», — із заявами про прогрес у дипломатичних переговорах щодо повного завершення війни, не наводячи жодних подробиць.

«Він і надалі шукатиме можливості для масштабних кроків, які означатимуть відхід від традиційної американської зовнішньої політики, — вважаєТомас Райт, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса та колишній посадовець адміністрації Байдена. — Ми знаємо, що йому подобається театральність міжнародної арени та влада, яка перебуває в його розпорядженні, і він любить нею користуватися».

Перемога демократів на проміжних виборах змінює розклад сил у Вашингтоні, та чи змінить вона саму політику США? Трамп втрачає контроль над Конгресом, проте зберігає президентські повноваження і не збирається поступатися опонентам. Демократи отримують інструменти для розслідувань і політичного тиску, але навряд чи зможуть самостійно розвернути зовнішньополітичний курс. Для України це означає гру в нових умовах із багатьма невідомими.

Що насправді зміниться у Вашингтоні, а що залишиться під контролем президента, у статті «Трамп програв Конгрес, але не владу: чого Україні чекати від США?» пояснює експосол України в США Олег Шамшур .

Політика