Пішов на війну у 19 років. Згадаймо Іллю Тітовського

06 листопада 2026 р. 09:08

06 листопада 2026 р. 09:08


Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Іллю Тітовського.

Молодший сержант Ілля Тітовськой на позивний Галичина родоз із Запоріжжя. На початку повномасштабного російського вторгнення мешкав у Польщі. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на платформу пам'яті « Меморіал ».

Ілля Тітовськой народився 5 листопада 2002 року в Запоріжжі. В останні роки жив у селі Біленьке Запорізького району. З дитинства займався різними видами спорту та цікавився радіомоделюванням. Також складав пісні й вірші, міксував музику, знімав відео. Мав багато друзів, був душею компанії. Часто жартував і сміявся.

У 2021 році закінчив Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти, де опанував фах кранівника. Згодом поїхав до Польщі, де й зустрів початок повномасштабного вторгнення.

«У квітні 2022 року брат повернувся до України: 19-річний Ілля просто з автобуса пішов записуватися до Збройних Сил України. Він служив разом із батьком Ігорем Олександровичем. Батька за станом здоровʼя згодом звільнили від служби, а Ілля продовжив свій шлях», – розповіла рідна сестра Дарія Сиволап.

Ілля захищав Батьківщину в складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Служив мінометником і командиром відділення. Мав псевдо Галичина.

Ілля Тітовськой служив мінометником і командиром відділення, мав псевдо Галичина

«Наш хлопчик був надзвичайно світлою та веселою людиною. Чудовим та люблячим сином, братом, онуком. Відважним воїном та надійним побратимом. Він мав шалені плани на життя та мріяв створити власну родину. Він пішов на війну у 19 років – вже там він дорослішав та мужнів. Хотів будувати кар'єру військового. Але, на жаль, його плани та мрії залишилися нездійсненними», – написала сестра.

Ілля Тітовськой поліг 9 січня 2025 року біля села Леонідівка Бахмутського району Донеччини внаслідок влучання ворожого снаряда. Воїнові навіки 22.

За життя захисника нагородили відзнакою «За оборону України», а посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.

Поховали оборонця на Алеї Героїв у Запоріжжі. У нього залишилися мама, дві сестри, бабусі та дідусі.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Пішов на війну у 19 років. Згадаймо Іллю Тітовського

Джерело: Главком

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua