Російський шпигун заявив про причетність до відставки канцлера Австрії

08 листопада 2026 р. 06:23

08 листопада 2026 р. 06:23

Колишній керівник компанії Wirecard Ян Марсалек, якого європейські правоохоронці підозрюють у роботі на російські спецслужби, стверджував, що брав участь в операції, яка призвела до відставки колишнього канцлера Австрії Себастьяна Курца. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ексклюзивне розслідування The Telegraph .

Як пише британське видання, відповідні повідомлення Марсалек надсилав Орліну Русеву – керівнику шпигунської мережі, яка діяла з території Великої Британії. Їх виявили серед матеріалів масштабного розслідування діяльності групи, що збирала інформацію на користь Росії.

22 жовтня 2021 року, приблизно через два тижні після оголошення Курцом про відставку, Марсалек написав Русеву, що їм вдалося «успішно усунути» австрійського канцлера. За його словами, цього досягли завдяки вилученню мобільного телефона людини, яка нібито відповідала за таємне фінансування виборчої кампанії політика.

Ян Марсалек також надіслав співрозмовнику посилання на публікацію про корупційні звинувачення проти Курца та інформацію про телефон Томаса Шміда – колишнього генерального секретаря міністерства фінансів Австрії та одного з найближчих соратників канцлера.

За твердженням Марсалека, саме вміст цього пристрою відіграв вирішальну роль у політичному падінні Курца. У матеріалах австрійського розслідування, на які посилається The Telegraph, зазначено, що Ян Марсалек визнав перед Русевим свою участь у вилученні телефона.

Водночас є суттєва обставина: пристрій Шміда вилучили ще в листопаді 2019 року – майже за два роки до повідомлення Марсалека. Знайдене на ньому листування згодом стало важливим доказом у кількох антикорупційних розслідуваннях в Австрії.

Як російський шпигунський скандал пов'язаний з Австрією

Себастьян Курц оголосив про відставку 9 жовтня 2021 року. Тоді він очолював уряд Австрії, а до влади вперше прийшов у 2017 році у віці 31 року, ставши одним із наймолодших глав урядів у світі.

Політична криза розгорнулася після того, як австрійська прокуратура почала розслідування щодо Курца та його оточення. Йшлося про підозри у зловживанні довірою, хабарництві та використанні державних коштів для забезпечення позитивного висвітлення діяльності політика в медіа.

6 жовтня 2021 року правоохоронці провели обшуки в канцелярії канцлера, штаб-квартирі Австрійської народної партії та міністерстві фінансів. Серед матеріалів, які цікавили слідчих, було листування Курца з Томасом Шмідом.

Сам Курц заперечував звинувачення та називав їх безпідставними. Під час оголошення про відставку він заявив, що хоче уникнути політичного хаосу в країні.

За інформацією The Telegraph, Курц відмовився коментувати нові повідомлення Марсалека та оцінки слідчих. Співрозмовники видання з його оточення розповіли, що колишній канцлер вважав висунуті проти нього звинувачення політично мотивованими. Можливий російський слід у цій історії, за їхніми словами, став для нього несподіванкою.

Що відомо про мережу Марсалека

Ян Марсалек – колишній топменеджер німецької фінансово-технологічної компанії Wirecard, банкрутство якої влітку 2020 року стало одним із найбільших корпоративних скандалів у Німеччині. Після викриття масштабних фінансових махінацій він зник і відтоді перебуває в міжнародному розшуку.

Британські правоохоронці встановили, що Марсалек підтримував зв'язок з Орліном Русевим, який керував групою болгарських агентів. За даними обвинувачення, Марсалек був посередником між учасниками мережі та російськими розвідувальними службами, а Русев отримував від нього завдання.

У лютому 2023 року британська поліція затримала учасників угруповання та вилучила значний масив доказів. Серед них – понад 200 тис. повідомлень, електронні пристрої, засоби стеження, приховані камери та підроблені документи.

Група виконувала завдання з розвідки та стеження за людьми, які становили інтерес для російської держави. Серед цілей були журналісти-розслідувачі, противники Кремля та військові об'єкти.

12 травня 2025 року британський суд засудив усіх шістьох учасників мережі. Орлін Русев отримав 10 років і вісім місяців позбавлення волі. Сам Ян Марсалек залишився на волі.

Британські прокурори заявляли, що на момент листування з Русевим Марсалек перебував у Москві та виконував завдання переважно для Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ).

Чи доведено втручання Росії у відставку Курца

Важливо, що заяви Марсалека поки не є доказом організованої російськими спецслужбами операції з усунення австрійського канцлера.

Австрійське видання Der Standard, яке також ознайомилося з подробицями розслідування The Telegraph, звертає увагу на відсутність незалежних доказів причетності Марсалека до вилучення телефона Шміда. Крім того, з повідомлень не зрозуміло, кого саме він мав на увазі, коли писав про людину, яка певний час працювала «на нас»: компанію Wirecard чи російську розвідку.

Є й часовий нюанс: Марсалек вихвалявся успіхом операції вже після того, як інформація про вилучення пристрою та його вміст стала публічною. Австрійські слідчі продовжують перевіряти обставини цієї історії.

Нагадаємо, раніше «Главком» писав про зв'язки Яна Марсалека з російськими спецслужбами та проблеми європейської контррозвідки . У 2023 році стало відомо про викриття шпигунської мережі, учасники якої працювали на Росію та виконували завдання Марсалека.

Політика