Росіяни перетворили «Герань-5» на крилату ракету

09 листопада 2026 р. 10:12

09 листопада 2026 р. 10:12

За даними української розвідки, російські війська почали використовувати «Герань-5 К5-К» на початку осені 2026 року. Нова модифікація відрізняється від попередньої версії насамперед швидкісними та висотними характеристиками.

У ГУР зазначили, що за аеродинамічною схемою та тактико-технічними параметрами цей апарат уже можна класифікувати як малогабаритну крилату ракету.

Планер «Герані-5 К5-К», як і попередньої версії, побудований за нормальною аеродинамічною схемою. Несуче крило прямої стріловидності розташоване у верхній частині фюзеляжу, а хвостове оперення має один кіль, нерухомі стабілізатори та руль напрямку.

Водночас нова модифікація отримала меншу довжину та розмах крил. Російські розробники також змінили аеродинамічні характеристики фюзеляжу, щоб підвищити швидкість і максимальну висоту польоту.

Зокрема, верхня межа висоти польоту зросла з 5 до 6 км. Крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, тоді як максимальна під час окремих маневрів здатна сягати 1000 км/год.

При цьому дальність польоту та маса бойової частини залишилися на рівні попередньої модифікації – 1000 км і 90 кг відповідно. У дослідженому українськими розвідниками зразку встановили термобаричну бойову частину ТББЧ-90.

Окрему увагу фахівці ГУР приділили електронному обладнанню нового російського озброєння. З'ясувалося, що авіоніка К5-К ідентична обладнанню останніх версій реактивного безпілотника «Герань-4 Сікер».

Зокрема, йдеться про польотний контролер, інерціальну навігаційну систему SADRA seeker із модулем «МОХ», локалізовану копію 16-елементної CRP-антени Harxon GI-006, трекер та mesh-модем.

Крім того, у дослідженій модифікації виявили блок нової оптико-електронної кореляційної системи «Сусанин», яку українська розвідка раніше ідентифікувала у безпілотнику «Герань-4».

Ця система призначена для уточнення маршруту польоту шляхом порівняння зображення, отриманого з оптичного датчика, з еталонним зображенням, яке заздалегідь завантажене в пам'ять мікрокомп'ютера.

Такий принцип роботи дозволяє системі перевіряти відповідність фактичного маршруту заданому: від точки запуску до району прицілювання. У дослідженому зразку К5-К замість звичайних оптичних датчиків використовувалася камера подвійного діапазону.

Обробку інформації з камери та її порівняння з еталонним зображенням забезпечує блок «Сусанин», основу якого становить мікрокомп'ютер Coke Pi у пластиковому корпусі з відповідним маркуванням.

Як силову установку російські виробники використали турбореактивний двигун ТРД-200. За інформацією ГУР, його збирають в Алабузі з комплектуючих китайського походження.

Розвідники також дослідили електронну компонентну базу нового озброєння. Серед 93 виявлених електронних компонентів найбільше деталей походять від виробників зі Сполучених Штатів Америки, Китаю та Швейцарії.

Нагадаємо, раніше радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, пояснив , чому російські балістичні ракети «Іскандер» здатні точно влучати в українські мости навіть за умов придушення супутникової навігації.

Політика