Краєзнавці виявили на Хмельниччині один із найстаріших чумних хрестів

10 листопада 2026 р. 17:09

10 листопада 2026 р. 17:09

На Хмельниччині поблизу села Зеленче краєзнавці виявили старовинний кам'яний хрест, встановлений на могилі людини, яка, ймовірно, померла під час епідемії чуми. Дослідникам вдалося розшифрувати частину написів на пам'ятці та встановити дату поховання – 1719 рік. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Zahid.net .

Про знахідку розповіла команда дослідницького проєкту « Україна Інкогніта ». Кам'яний хрест обстежив і сфотографував краєзнавець із Дунаївців Олександр Романюк. Учасники проєкту допомогли розшифрувати старовинні написи та встановити походження пам'ятки.

Надгробок розташований на східній околиці села Зеленче поблизу Дунаївців, на краю Нестеровецького лісу. За розповідями місцевих жителів, раніше хрест стояв на кам'яній плиті, а його висота сягала майже двох метрів.

Нині пам'ятка здіймається приблизно на півтора метра. Водночас дослідники припускають, що розповіді про її колишні розміри можуть бути перебільшеними, оскільки форма надгробка не вказує на те, що значна частина конструкції прихована під землею.

Поблизу хреста краєзнавці помітили нерівності рельєфу, які можуть бути залишками давніх споруд. За однією з версій, колись на цьому місці існував хутір, мешканці якого загинули під час епідемії чуми.

Особливу увагу дослідників привернули написи на камені. Частину тексту вдалося розшифрувати: «…Раб Божий Василий Томєн… Прєдставился под час повєтра». Слово «повєтра» у тогочасному вжитку означало пошесть.

Інший бік хреста значно пошкоджений вивітрюванням. Попри це, фахівці змогли встановити рік смерті похованої людини – 1719-й. Саме тоді Поділля переживало масштабну епідемію чуми.

Ще однією особливістю пам'ятки став невеликий нескрізний отвір у центральній частині хреста. Подібні заглиблення дослідники раніше знаходили на кам'яних надгробках XVIII–XIX століть, зокрема на єврейських поховальних пам'ятках – мацевах.

Точне призначення таких отворів залишається невідомим. За однією з версій, вони могли мати символічне значення та бути пов'язаними з народними уявленнями про перехід душі померлого між світами живих і мертвих.

Кам'яні чумні хрести вважаються рідкісними історичними пам'ятками. Під час епідемій померлих нерідко ховали поблизу їхніх осель, щоб уникнути поширення хвороби під час транспортування тіл до кладовищ.

На таких могилах зазвичай встановлювали дерев'яні хрести, оскільки кам'яні надгробки коштували дорого. Крім того, епідемії часто забирали життя цілих родин, тому встановлювати пам'ятники загиблим було нікому.

За даними «Україна Інкогніта», нині відомо трохи більше трьох десятків позацвинтарних чумних хрестів XVIII століття. Більшість пам'яток на Хмельниччині пов'язана з епідеміями 1770–1771 та 1797–1799 років.

До знахідки в Зеленче дослідникам був відомий лише один надгробок жертви чуми 1719 року на Хмельниччині. Він розташований у селі Кам'янка поблизу Сатанова та встановлений на могилі Григора Кадона. Пам'ятку обстежили під час експедиції 2024 року.

Історики зазначають, що епідемія 1719 року спочатку охопила Жванець, звідки поширилася на Кам'янець та інші населені пункти Поділля. Попри спроби місцевої влади зупинити хворобу, пошесть охопила значну частину регіону.

Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв про виявлення рідкісної скіфської прикраси на Хмельниччині. Під час дослідження поховання IV століття до нашої ери археологи знайшли бронзову деталь кінської збруї з незвичним рослинним орнаментом, який раніше не був відомий у скіфській культурі.

Також «Главком» писав про історичні пам'ятки Поділля, зокрема старовинні кам'яні хрести поблизу скельного храму в Буші. Деякі надгробки місцевого цвинтаря мають рідкісні форми, які майже не трапляються в інших регіонах України.

Політика