Ексжурналістка забороненого видання «Страна» програла суд блогеру Лаченкову: адвокати влаштували публічну сварку

12 листопада 2026 р. 17:02

12 листопада 2026 р. 17:02

Київський апеляційний суд задовольнив скаргу блогера Ігоря Лаченкова у справі за позовом колишньої заступниці головного редактора підсанкційного видання «Страна» Світлани Крюкової про захист честі, гідності та ділової репутації. Суд скасував рішення першої інстанції, яка раніше стала на бік журналістки і відмовив у задоволенні її позовних вимог. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на дописи адвокатів Євгена Проніна й Олексія Шевчука в соціальних мережах.

Згідно з оприлюдненою адвокатами резолютивною частиною постанови, апеляційний суд задовольнив скаргу Лаченкова, подану його представницею і захисницею Анастасією Жосан. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2026 року скасували та ухвалили нове, яким відмовили Крюковій у задоволенні позову.

Крім того, суд постановив стягнути з журналістки на користь Лаченкова 21,3 тис. грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Із чого розпочався конфлікт між Крюковою та Лаченковим

Історія судового протистояння розпочалася після публікацій у соціальних мережах, у яких блогери критикували Світлану Крюкову через її журналістську діяльність та роботу у виданні «Страна».

Крюкова обіймала посаду заступниці головного редактора цього медіа з 2016 до 2022 року. Видання неодноразово звинувачували у поширенні проросійських наративів, підтримці сепаратизму та публікації недостовірної інформації. У 2021 році проти пов'язаних із виданням юридичних осіб запровадили санкції Ради національної безпеки і оборони України.

За даними руху «Чесно» , Крюкова поширювала неправдиву інформацію про примусову українізацію та нібито штрафи за спілкування російською мовою. У липні 2024 року журналістка оголосила про тимчасове призупинення професійної діяльності.

Одним із приводів для судового розгляду став допис, опублікований 1 липня 2024 року в Telegram-каналі Ігоря Лаченкова «Лачен пише». Блогер поширив матеріали про Крюкову із супровідним коментарем: «І ця русня в Києві».

Саме це формулювання згодом стало предметом окремого судового розгляду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації журналістки.

10 вересня 2024 року стало відомо, що Крюкова подала позов проти Лаченкова та інших блогерів, зокрема Романа Сініцина й Євгена Проніна. Тоді Лаченков пояснив, що пов'язує позов із публікаціями, у яких критикували проросійську спрямованість видання «Страна».

Крюкова зі свого боку заявила , що вирішила звернутися до суду після тривалого періоду публічних образ. За її словами, критика перейшла межі допустимого, коли почала стосуватися її особисто як жінки та матері.

«Вважаю, що люди мають нести відповідальність за свої вчинки та слова. Я довго терпіла особисті образи, але коли це перейшло в режим приниження мене як жінки та матері, я вирішила відповісти позовом до суду», – заявила вона.

Інтереси журналістки погодився представляти адвокат Олексій Шевчук. Він пояснював свою участь у процесі переконанням, що публічні образи жінки є неприпустимими незалежно від політичних поглядів та професійної діяльності.

У вересні 2024 року Шевчук також опублікував спільне фото з Крюковою та повідомив, що представлятиме її інтереси в суді. Він зазначив, що знайомий із журналісткою протягом 15 років, але їхня дружба, за його словами, розпочалася лише за рік до публікації.

Адвокат наголосив, що самостійно обирає справи, які вважає цікавими, та попередив опонентів Крюкової про судові позови.

Що вирішив суд першої інстанції

3 квітня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області розглянув позов Крюкової до Лаченкова та задовольнив його.

Суд визнав, що поширений блогером 1 липня 2024 року вислів «І ця русня в Києві» був сформульований у принизливій формі та принижував честь, гідність і ділову репутацію позивачки.

Водночас розмір компенсації моральної шкоди виявився символічним. Суд постановив стягнути з Лаченкова на користь Крюкової одну гривню. Крім того, блогера зобов'язали компенсувати журналістці 2,4 тис. грн грн витрат на сплату судового збору.

Після ухвалення рішення журналістка публічно оголосила про перемогу. У Facebook вона заявила , що має намір і надалі домагатися відповідальності для людей, які поширювали образливі висловлювання про неї.

«Я буду і надалі системно працювати та змушу відповідати за слова всіх, хто писав про мене бруд, пости та репости на підставі слів Лаченкова, і не тільки», – написала Крюкова.

Вона також стверджувала, що Лаченков повинен виплатити їй компенсацію та вибачитися. Окремо журналістка пригрозила кримінальним провадженням у разі невиконання рішення суду. Однак ці заяви стосувалися рішення першої інстанції, яке згодом скасував апеляційний суд.

Як Лаченков оскаржив рішення суду

Лаченков не погодився з рішенням першої інстанції. 21 травня 2026 року його представниця, адвокатка Анастасія Жосан, подала апеляційну скаргу через систему «Електронний суд» .

3 липня Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження. Справу розглядала колегія у складі головуючої судді Руслани Березовенко та суддів Оксани Лапчевської й Галини Мостової.

Сторона Лаченкова ще під час розгляду справи в першій інстанції наполягала, що спірний вислів був оціночним судженням, а не твердженням про конкретні факти.

Представники блогера посилалися на те, що Крюкова є публічною особою, діяльність якої становить суспільний інтерес. Вони стверджували, що допустимі межі критики щодо публічних осіб ширші, ніж щодо пересічних громадян.

Натомість представники журналістки наголошували, що навіть оціночне судження здатне принижувати честь і гідність людини, якщо його висловлено в образливій формі.

Що заявили адвокати після рішення апеляційного суду

Після появи інформації про результати розгляду адвокат Євген Пронін опублікував у Facebook допис, адресований Олексію Шевчуку.

«Братан, процес був настільки цікавий і ти настільки лютий адвокат, що твоя клієнтка тепер винна моєму клієнту 500$», — написав Пронін.

Йшлося про судовий збір у розмірі 21,3 тис. грн, який, відповідно до оприлюдненої постанови, Крюкова повинна компенсувати Лаченкову. Пронін у своєму дописі округлив цю суму до $500.

Шевчук відповів окремою публікацією, у якій підтвердив, що дізнався про рішення апеляційного суду із соціальних мереж. За його твердженням, апеляційний розгляд відбувся без участі позивачки та її представника, а текст судового рішення на момент публікації він ще не отримав.

Адвокат також перейшов до особистих випадів проти Проніна й Лаченкова, використавши образливі прізвиська та коментарі про їхнє приватне життя. Окремо Шевчук заявив про ймовірну упередженість головуючої судді Руслана Березовенка , припустивши, що Проніну нібито заздалегідь було відомо про результат розгляду (зауважимо: станом на 12 листопада 2026 року, повного тексту апеляції немає у судовому реєстрі).

Водночас жодних доказів попередніх домовленостей із суддею або її упередженості в оприлюдненому дописі адвокат не навів.

Шевчук також повідомив про намір продовжити оскарження рішення. «Аби після касації не довелось платити Жені «альфонсу» Проніну та Ігорю «блакитному глобусу» Лаченкову більше мені», – написав він.

Суперечка продовжилася в коментарях

Публічний конфлікт між адвокатами не обмежився окремими дописами. Під попередніми публікаціями Шевчука вони також обмінювалися особистими зауваженнями.

Зокрема, Пронін дорікнув колезі відсутністю на судовому засіданні. «Це ще ти в суд не ходив, бо якби ходив, то ви б ще в першій інстанції влетіли», – написав він.

Шевчук відповів, що його опоненти нібито перебувають на передовій, після чого Пронін іронічно зазначив, що вони є «тиловими щурами».

Далі Шевчук продовжив суперечку особистими запитаннями та коментарями. До обговорення долучився також адвокат Євген Василькевич, який запропонував Шевчуку допомогу у справі.

В іншій дискусії, що відбулася ще під час попереднього публічного протистояння, Лаченков і Крюкова також обмінювалися образливими висловлюваннями.

Лаченков написав, що вибачатися перед журналісткою не збирається, використавши ненормативну лексику. Крюкова відповіла, що запам'ятає цей коментар, та пообіцяла продовжувати судове протистояння.

Що відомо про учасників справи

Світлана Крюкова – журналістка, колишня заступниця головного редактора видання «Страна», яке перебуває під українськими санкціями. Після початку повномасштабного російського вторгнення її публічна діяльність неодноразово ставала предметом критики через матеріали та позицію медіа, у якому вона працювала.

Ігор Лаченков – український блогер, автор Telegram-каналу «Лачен пише», відомого публікаціями про російсько-українську війну, політичні події та волонтерські збори. Його допис від 1 липня 2024 року став безпосереднім предметом судового спору.

Олексій Шевчук – український адвокат, який представляє інтереси Крюкової. Він також залучений до іншої судової справи, пов'язаної з оскарженням санкцій.

Євген Пронін – український адвокат, який публічно підтримує позицію Лаченкова та коментує судовий процес. Безпосередньо апеляційну скаргу від імені блогера подала адвокатка Анастасія Жосан.

Що відбувається зі справою зараз

Станом на 12 листопада 2026 року, згідно з оприлюдненою резолютивною частиною постанови, апеляційний суд скасував рішення першої інстанції, яким було задоволено позов Крюкової.

Це означає, що попереднє рішення про визнання висловлювання Лаченкова принизливим та присудження журналістці однієї гривні моральної компенсації втратило чинність. Натомість Крюкова повинна відшкодувати блогеру 21,3 тис. грн судового збору за апеляційне оскарження.

Водночас рішення апеляційного суду не обов'язково означає завершення судового протистояння. Шевчук вже заявив про можливість касаційного перегляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак у передбачених законодавством випадках може бути оскаржена до Верховного Суду.

Подальший розвиток справи залежатиме від того, чи подасть сторона Крюкової касаційну скаргу та чи відкриє Верховний Суд відповідне провадження.

Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв , що Печерський районний суд Києва відмовив Світлані Крюковій у задоволенні позову проти видання «Спеціальні кореспонденти». Журналістка вимагала спростувати публікацію, у якій її назвали проросійською та звинуватили у співпраці з РФ. Суд визнав спірні твердження оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.

Політика