Росія засудила викрадену в Криму кримську татарку до 17 років

14 листопада 2026 р. 07:10

14 листопада 2026 р. 07:10

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 26-річну кримську татарку Хатідже Буюхчан до 17 років колонії загального режиму. Їй також призначили штраф у 400 тис. рублів та півтора року обмеження волі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та правозахисну ініціативу «Кримський процес».

Вирок оголосили 12 листопада 2026 року. Російський суд визнав Буюхчан винною у державній зраді, підготовці теракту, а також незаконному зберіганні та перевезенні вибухових речовин. Справу розглядав військовий суд у Ростові-на-Дону, хоча жінка є мешканкою окупованої Керчі.

У чому Росія звинуватила кримську татарку

За версією російського слідства, у період із травня до липня 2024 року Буюхчан нібито завербувала Служба безпеки України. 1 квітня 2025 року вона начебто отримала завдання встановити місцеперебування автомобіля командира морського штурмового авіаційного полку Чорноморського флоту РФ.

Російське обвинувачення стверджує, що дівчина згодом придбала компоненти для виготовлення саморобного вибухового пристрою. За даними слідства, 5 травня 2025 року вона перевезла їх до схованки. Російська сторона заявляла про підготовку замаху на військового.

Ці твердження є версією російського слідства. Незалежного підтвердження причетності Буюхчан до інкримінованих дій у відкритих джерелах немає.

Як зникла Хатідже Буюхчан

6 травня 2025 року мешканка Керчі сіла в автобус зі Старого Криму до Сімферополя. Після цього вона перестала виходити на зв'язок. Рідні не знали, де перебуває дівчина, а обставини її зникнення тривалий час залишалися невідомими.

Наступного дня з'явилася інформація, що Буюхчан затримали російські силовики. За даними «Медіазони», 12 травня її заарештували на чотири доби за адміністративним протоколом про дрібне хуліганство. Офіційно про кримінальне переслідування ФСБ повідомила 14 липня 2025 року, опублікувавши відео з так званими зізнаннями дівчини.

За інформацією правозахисників, адвоката, якого запросили родичі, до затриманої спочатку не допустили. Правозахисна організація «КримSOS» заявляла, що обставини затримання мають ознаки насильницького зникнення.

Правозахисники звернули увагу на непрозорість судового процесу

Правозахисна ініціатива «Кримський процес» повідомила про низку обставин, які викликають запитання щодо відкритості та неупередженості розгляду справи.

Зокрема, на офіційному сайті Південного окружного військового суду приховали ім'я обвинуваченої та інформацію про сторони процесу. Дані про час і місце оголошення вироку з'явилися в судовій картці вже після того, як суддя пішов до нарадчої кімнати.

Правозахисники також звернули увагу на швидкість ухвалення рішення. Судді перебували в нарадчій кімнаті менш ніж три години, хоча справа складалася з чотирьох епізодів, а дослідження доказів тривало протягом 12 судових засідань.

Крім того, за спостереженнями «Кримського процесу», російські медіа висвітлювали переважно позицію обвинувачення, не наводячи аргументів захисту та самої підсудної.

Правозахисниця, менеджерка проєкту ZMINA Вікторія Нестеренко пояснила «Суспільному Крим», що справи про державну зраду та шпигунство в Росії зазвичай розглядають у закритому режимі. Адвокати підписують зобов'язання про нерозголошення матеріалів, тому отримати інформацію про перебіг таких процесів складно.

Нагадаємо, російська окупаційна влада систематично переслідує кримських татар на захопленому півострові. Раніше «Главком» повідомляв , що окупанти посилили репресії проти кримських татар під приводом боротьби з диверсантами. Правозахисники фіксують затримання, обшуки та кримінальні справи проти представників корінного народу Криму.

Політика