Мінкульт передав Інтерполу дані про вкрадене Росією: що шукають

15 листопада 2026 р. 06:53

15 листопада 2026 р. 06:53

Міністерство культури документує вивезення музейних колекцій з окупованих територій і розвиває цифровий облік фондів. Інформацію про викрадені цінності відомство передає Інтерполу для міжнародного розшуку. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис віцепрем'єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної.

Що робить Мінкульт

Бережна оприлюднила заяву 14 листопада, у Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей. За словами міністерки, Росія не лише вивозить музейні збірки з тимчасово окупованих територій. Окупанти також проводять там незаконні археологічні розкопки й видають українську спадщину за власну.

Мета Мінкульту, за словами Бережної, – повернути в Україну кожну викрадену культурну цінність.

«Для цього ми розвиваємо систему цифрового обліку музейних колекцій, документуємо злочини, передаємо інформацію для міжнародного розшуку до INTERPOL та співпрацюємо з партнерами, які допомагають Україні захищати свою спадщину», – написала Бережна.

Перший прецедент щодо незаконних розкопок уже є. У березні 2026 року польський суд дозволив видати Україні російського археолога Олександра Бутягіна. Його звинувачують у незаконних роботах в окупованому Криму .

Скільки предметів уже в розшуку

У лютому 2026 року Генеральний секретаріат Інтерполу дозволив українському Національному центральному бюро самостійно вносити до міжнародної бази дані про цінності, викрадені під час окупації. Перевірити, чи перебуває твір у розшуку, може будь-хто через мобільний застосунок ID-Art. Того ж місяця, за даними Офісу генпрокурора, запрацював державний реєстр розшукуваних культурних цінностей. Для внесення до нього підготували понад 6 тис. форм.

У квітні Бережна повідомляла, що до баз Інтерполу вперше внесли 243 викрадені предмети. У серпні, за її словами, їх було вже близько 600.

Масштаби пограбування

За даними, які Бережна оприлюднила у квітні, Росія викрала понад 35 тис. музейних предметів. Ще понад 1,7 млн перебувають на окупованих територіях.

Найбільших втрат зазнав Херсонський художній музей. До вторгнення в його колекції було понад 14 тис. робіт, і доля майже 10 тис. досі невідома. Частина експонатів сусіднього обласного краєзнавчого музею, за даними музейників, гниє в сирому підвалі кінотеатру в Генічеську .

У Маріуполі слідство встановило, що колишня директорка краєзнавчого музею передала окупантам картини Айвазовського та Куїнджі вартістю понад 26 млн грн.

Окупанти не лише вивозять цінності, а й руйнують пам'ятки. За даними Мінкульту, станом на кінець жовтня 2026 року через російську агресію постраждали 2185 об'єктів культурної спадщини та 2686 закладів культури.

Червоний список для українських цінностей

У листопаді 2022 року Міжнародна рада музеїв (ICOM) оприлюднила Екстрений червоний список культурних цінностей України під загрозою. Список має ускладнити продаж вкраденого. Його підготували експерти з 11 українських музеїв. До переліку увійшли 53 типи предметів семи категорій – від скіфських старожитностей до авангарду ХХ століття. ICOM закликає музеї, аукціонні доми й колекціонерів не купувати схожі предмети без ретельної перевірки їхнього походження.

Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей ЮНЕСКО запровадило у 2019 році на 40-й сесії Генеральної конференції.

17 листопада в Києві відкриється документальна виставка про пограбування й нищення української спадщини «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?». Вона триватиме до 11 грудня.

Нагадаємо, агентство Associated Press назвало пограбування Херсонського художнього музею одним із найбільш задокументованих прикладів російського мародерства . Окупанти намагаються легалізувати вивезене: у 2023 році вони внесли 77 захоплених українських музеїв до російського державного каталогу.

Політика