«Робе», «ходю», «тудою», «відцейкати»: які діалектизми почула Яна з Запоріжжя у Жмеринці

25 січня 2025 р. 21:04

25 січня 2025 р. 21:04

Яна переїхала до Жмеринки із Запоріжжя з початку повномаштабної війни. Тендітна дівчина продовжила працювати онлайн в Запоріжжі, а в Жмеринці запустила свій маленький онлайн магазин одягу. Дівчина полюбила Жмеринку, як своє рідне місто, і знайшла тут нових друзів та улюблені місця для відпочинку.

Сьогодні вона розуміє місцевих з пів слова, а на початку переїзду дівчина думала, що потрапила до іншої держави. За словами Яни, у Жмеринці почула десятки незнайомих слів-діалектизмів, які лиш місцеві розуміють. Але сьогодні Яна з легкістю сама використовує у спілкуванні «жмеринський говір», і не дивується значенню цих слів. Які ж слова-діалекти вживають у Жмеринці найчастіше, поцікавились у Яни з Запоріжжя.

Яна Левченко з Запоріжжя

• «Відцейкується» – це слово у Жмеринці має, напевне, 1000 значень (і відкрити, і відклеїти, і в будь-якій ситуації, коли не можеш підібрати швидко слово).
• «Робе», «Хтіла» – тут ніби платні букви? Де закінчення?
• «Цейво» - а тут букви безкоштовно роздають.
• «Тудою» – тією стороною, дорогою, тим шляхом; у тому напрямку.
• «Ходю», «сидю» – про буквосполучення «дж» не чули.
• «Ондо/осьдо» – тут все зрозуміло. У нас просто «он, оно, оночки/ось, осьо, осьочки, осьосьочки».
• «Лляю» - це слово-хітяра, в мене язик навіть не стає, щоб вимовити це слово.
• «нАшо?» – у нас вживалось «нашО», чоловік мене страшне сварить, коли я кажу «нАшо», говорить, шо з одного суржика перейшла на інший.
• «ТрІпати» – з першого разу взагалі не зрозуміла, в нас викорстувають «тріпАть» дуууже рідко або зазвичай «витрусить» і похідне «витрУсюють».
• «СкУбати» - у нас рвати.
• «Лопла» – перший раз почула в контексті зубів «лопла пломба», подумала: я що, не чула про такі пломби? Не «лопнула», а саме «лопла». Подумала: тут ніби букви платні.
• «Сидіт» - а де останній знак?
• «Нагризло» - я не чула особисто, але в значенні, коли натерло взуття (чого воно гризе ті ноги?)
• «Калабаня» - чого та калюжа стала банею?

Яна Левченко з Запоріжжя

баньки – очі, кульчики – сережки, когут - півень, льоха - свиня, гога – дрібна картопля, гоїрок – огірок, шуфля – широка лопата, комора – літня кухня, рихтувати – готувати, петлювати – молоти, льох – погріб, стодола – будівля для зберігання сіна, шопа — приміщення для утримання свійських тварин, подра – горище, віконниці – ставні, рискаль - штикова лопата, кабак - гарбуз, ронделик – черпак, мнясо – м'ясо, краяти – різати, панісці – нігті, шпацирувати – швидко йти, чимчикувати – йти/мандрувати, заголовок – подушка, бардаш – сокира, кварта – кружка, петрати – думати, пратати – прибирати, чуні – домашнє взуття, слоїк – скляна банка, канапки – бутерброди, обійсця – обійстя, піра – пір’я, дати бука – вдарити палкою, їден (єден) – один, год – років.

Діалект – це місцевий різновид національної мови.

Діалектизми — це слова, що є характерним для певного територіального або соціального діалекту.

Загалом виділяють два види діалектів: територіальні діалекти та соціальні. Територіальні діалектні слова характеризуються наявністю власних фонетичних, граматичних, семантичних та лексичних систем та діляться на наріччя, говори української мови та українські говірки. Соціальні українські діалекти діляться на професійні, корпоративні та таємні, вони характерні для певних економічних чи релігійних груп населення.

А які ви вживаєте слова-діалектизми?

Вінницькі