ПЦУ, нарешті, запанує в Україні?! Що зміниться у діяльності церков уже найближчим часом? Які храми та релігійні громади залишаться поза законом?

04 червня 2025 р. 11:58

04 червня 2025 р. 11:58

І чому на перемовинах про мир в Україні росіяни вимагають скасувати нові «церковні» зміни в українському законодавстві?

На ці та інші запитання висловив свою думку голова Вінницької ОДА 2015-2019 років, який на той час був дотичним до відродження Православної Церкви України і сьогодні є одним з небагатьох політиків та громадських діячів, який публічно відстоює інтереси ПЦУ, голова ГО «Ми — Вінничани» Валерій Коровій .

— 23 червня увійдуть у дію внесені зміни і доповнення до Закону «Про ві­росповідання в Україні». Ви з перших днів відкрито підтримуєте Православну Церкву України і навіть у рамках громадського об’єд­нання «Ми — Він­ничани» допомагаєте вирішити організаційні, юридичні та інші питання тим релігійним громадам, які створюють ПЦУ у своєму селі та місті. Роз’ясніть, що очікує на ті парафії колишнього Московського патріархату, які так і не перейшли?

– Закон називається «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Він набрав чинності 23 вересня минулого року і увійде у дію 23 червня. Основна його частина стосується так званих афілійованих осіб — це ціла низка релігійних орга­нізацій Української Православної Церкви, які мають визначені ознаки приналежності до ро­сійської православної церкви. І хоча представники УПЦ досі стверджують, що у них немає у статуті посилання на РПЦ, але присутні інші ознаки афілійованої особи, зокрема у статуті РПЦ є окремий розділ про діяльність Української Православної Церкви. Там також вказується на Вищий церковний суд, де є УПЦ. Більше того, в статуті передбачено право російської православної церкви затверджувати окремі рішення УПЦ, наприклад, як предстоятеля. Ще одна ознака — делегування повноважень відносно виготовлення церковного мира.

Якщо проаналізувати статут РПЦ, то там чимало інструментів впливу на УПЦ як із точки зору офіційних підходів, так і канонічних, що стосується освячення, визнання і так далі.

– Як тепер буде регулюватися діяльність УПЦ (колишніх МП)? Як поза законом?

– Законом визначена процедура, відповідно до якої Державний комітет з питань релігії буде складати реєстр всіх ре­лігійних організацій, які мають ознаки афілійованої особи. І у випадку такої наявності орган з питань релігії буде звертатися до парафії з вимогою привести у відповідність свою діяльність. У випадку відмови буде звернення до суду. Законодавець передбачив, що першою інстанцією таких позовів буде Апеляційний адміністративний суд. Наступний суд — Верховна палата Верховного суду, це фактично буде касація. Тому це не буде довготривала судова тяганина, як було раніше. Із новими змінами, судовий процес може тривати до трьох місяців.

Коли буде рішення суду, то одразу будуть вчинені певні правові дії. Якщо орган місцевого самоврядування надав землю в оренду, то цей договір оренди буде вважатися нікчемним. Усі угоди, наприклад, з обленерго, теж скасовуються. Блокуються рахунки, реєстрація.

– А хто може провести ревізію таких парафій?

– На сьогоднішній день реєстр всіх релігійних організацій, які мають юридичну особу, і ті, які не мають юридичної особи, веде Комітет з питань релігій — центральний офіс, і управління з питань релігій в ОДА. 23 червня орган з питання релігій повинен скласти новий реєстр релігійних організацій, які мають ознаки афілійованої особи з ро­сійською православною церквою. А також на рівні конкретного села кожен мешканець може звернутися до органу з питань релігій на предмет перевірки тієї чи іншої парафії.

– А які подальші дії органів місцевої влади у цій ситуації?

– Невирішення «церковного» питання може спровокувати загострення суспільно-політичної ситуації у громадах, де немає парафій Православної Церкви України. Тому в цій частині покладається велика відповідальність на владні інституції та органи місцевого самоврядування, які мають працювати на випередження і змоделювати ситуацію, розуміючи ті виклики, які будуть перед ними стояти.

– Під час перемовин ро­сійська сторона однією з вимог називає скасування останніх внесених змін до Закону України «Про віро­сповідання», які стосуються їхньої афілійованої особи, тобто Української Православної Церкви Московського патріархату. Як ви вважаєте, чому?

– Це дійсно так. От, здавалося б, де церква, а де перемовини відносно війни?..

Але тут криється дуже глибокий зміст. Подумайте, скільки було спроб відродити незалежність України і сформувати власну державу. Але якщо звернути увагу після подій 1686 року, де фактично було рейдерське захоплення Київської митрополії, будь-які спроби відродити незалежність завершувались невдало. Як було: на Правобережній Україні свій гетьман, на Лівобережній — свій. Навіть на Запорізькій Січі такий був устрій, де козаки обирали гетьмана, який був абсолютно автономним від інших гетьманів на Правобережжі та Лівобережжі, а інколи між ними навіть протистояння виникали. Цей період в історії називали «Руїна»…

Насправді населення на той час дуже було віруючим. І через церкву можна було маніпулювати настроями су­спільства. І давайте будемо говорити відверто, у 1943-му році Сталін фактично відродив Російську Православну Церкву, щоб через механізми НКВД впливати на настрої тих чи інших громадян.

Сьогодні церкви колишнього Московського патріархату — це теж інструмент ворога для об’єд­нання деяких українців навколо «руського міра» і двоголового орла… Особливо це стало відчутно під час війни.

Але Вселенський Патріарх надав Томос Православній Церкві України як духовному стержню нашої держави. Тепер навколо ПЦУ формуються наші традиції, морально-етичні норми, інституції, пов’язані з усталеними нормами нашої пове­дінки на дуже-дуже багато років.

ПЦУ об’єднує, а не роз’єднує справжніх українців!

Спілкувалася
Людмила ПОЛІЩУК

Вінницькі