вологість:
тиск:
вітер:
За Україну загинув Руслан Сітарський зі Жмеринки з позивним «Євфрат»
19 червня 2025 р. 16:37
19 червня 2025 р. 16:37
У скорботі схиляємо голови перед мужністю і жертовністю 47-річного сержанта Руслана Сітарського зі Жмеринки, який 18 червня відійшов у вічність після важкого поранення на передовій в н.п. Миргород Покровського району. Він прожив гідне життя, повне добрих справ, щирої віри, любові до людей та безмежної відданості Україні.
Руслан був не лише воїном, а й людиною глибокої духовності. До початку повномасштабного вторгнення він ніс служіння при храмі у селі Коростівці, був паламарем – тим, хто несе світло. Саме тому, ставши на захист держави в лютому 2022 року, він обрав позивний «Євфрат». Ця біблійна річка, згадувана у Святому Письмі, символізувала для нього чистоту, витривалість і віру.
У мирному житті Руслан Сітарський був добрим, працьовитим і відповідальним. Він закінчив Жмеринський ліцей №5, навчався у Могилів-Подільському технікумі. Працював водієм у ПП «Діліжанс», механіком на Браїлівському комбікормовому заводі, на сокоморсовому виробництві, обіймав посаду головного інженера на хлібозаводі. Останні роки життя присвятив роботі водієм спецтехніки на ТОВ «Автострада».
Та коли країна опинилася в небезпеці, він не вагаючись пішов на фронт добровольцем. Служив у славетній бригаді «Червона калина» Національної гвардії України. Разом із побратимами пройшов важкі бої на найгарячіших напрямках: у Мар’їнці, Бахмуті, Покровську… Війна не зламала його духу, бо серце Руслана билося з вірою, з любов’ю до родини і свого народу.
Завжди був на зв’язку з рідними, і навіть «на нулю» знаходив можливість підправити рідним такий бажаний «+».
Особливо зворушливим є спогад про Великдень. Руслан ніколи не любив фотографуватись, але одного разу дружині все-таки вдалось зробити яскраве фото з посмішкою Руслана. У той момент він у руках ніс Євангеліє під час святкового Великоднього богослужіння.
13 червня його бій проти російських окупантів виявився трагічним. У той день отримав важке поранення на Покровському напрямку. П’ять днів за його життя боролися лікарі, а поруч невідступно була дружина Ірина. Та, на жаль, серце Героя зупинилося 18 червня.
Світла пам’ять Руслану Сітарському – захиснику, побратиму, сину свого народу. У його постаті – втілення віри, доброти й справжнього українського характеру. Жмеринська міська рада в особі секретаря міської ради Вадима Кожуховського висловлює щирі співчуття матері Надії Петрівні, дружині Ірині Ігорівні, синам Володимиру і Богдану, брату Юрію та всім, хто знав, цінував, любив і поважав Героя.
Вічна і світла пам’ять Герою, сил рідним пережити важку втрату, а нам всім мудрості і єдності у боротьбі проти російських загарбників.
Джерело: zhmerynka.city
Новини рубріки
З російського полону 19 червня повернулися 9 захисників з Вінниччини
19 червня 2025 р. 19:36
Вінничанин виборов срібну медаль на міжнародних велоперегонах у Боснії і Герцеговині
19 червня 2025 р. 19:36
Вінницький кардіоцентр — лідер області за лікуванням інфарктів і кількістю стентувань
19 червня 2025 р. 19:36