22 цікаві факти до 122-ї річниці з Дня заснування міста Жмеринка

02 серпня 2025 р. 23:42

02 серпня 2025 р. 23:42

3 серпня Жмеринка відзначатиме свій 122 день народження. З цієї нагоди пропонуємо вам добірку цікавих фактів: про події, людей і місця, якими варто пишатися.

У нашій статті – 22 факти про місто, у якому живемо та яке безмежно любимо!

1. У Жмеринці було трипільське поселення!

На південно-східній околиці Жмеринки виявлено сліди поселення доби Трипільської культури — однієї з найдавніших цивілізацій Європи. Знахідку відкрили в 1976 році під час досліджень Вінницького краєзнавчого музею. Хоч розкопки ще не проводилися, на поверхні виявлено залишки жител і уламки кераміки із традиційним трипільським орнаментом. На території Жмеринки та в інших районах теперішньої області, були організовані великі міжродові майстерні з обробки кераміки, пісковику та іншого каменю.

2. Племена Жмеринщини були учасниками походу князя Олега на Візантію

У 907 році представники племен, які населяли територію сучасної Жмеринки, брали участь у поході князя Олега на Візантію – як перекладачі з грецької мови.

3. Територія Жмеринського району входила до складу Київської Русі.

У Х столітті землі сучасної Жмеринки стали частиною першої української держави – Київської Русі, центром якої був Київ.

4. Заради залізниці Жмеринка втратила свої землі.

Для будівництва Києво-Балтської залізниці у громади села Велика Жмеринка в 1866 році вилучили понад 38 десятин землі. За неї селянам виплатили близько 2400 рублів – значну суму на той час.

5. Залізничну лінію через Жмеринку будували французи.

Лінію Київ-Бірзула (нині Подільськ) з відгалуженням через Жмеринку будував французький капітал. Роботи здійснювалися силами акціонерних компаній – без прямого керівництва держави.

6. У 1870 році Жмеринка стала повноцінним залізничним вузлом.

25 липня 1870 року по лінії Одеса - Жмеринка - Київ вирушив перший потяг за новим розкладом. Ця дата вважається офіційним днем заснування Жмеринського залізничного вузла.

7. Перший вокзал у Жмеринці складався всього з чотирьох будівель

До складу першої залізничної інфраструктури входили два житлових і два службових будинки — саме з них і почалася сучасна Жмеринка.

8. До Жмеринки приїздили народжувати ще у ХІХ столітті

У 1896 році в місті відкрили губернську гінекологічну лікарню на 36 ліжок. А вже в 1905 - залізничну лікарню з пологовим відділенням, що стало медичним осередком регіону.

9. Перша земська лікарня у Жмеринці носила ім’я графині

У 1909 році за клопотанням Подільської губернської комісії земську лікарню у Жмеринці назвали на честь графині де Шуазель Гуф’є – за її благодійницьку діяльність. Таблицю з іменем зняли в 1924 році, але нині вона знову є на будівлі медичного закладу.

10. Жмеринка подарувала армії польову кухню!

Саме у Жмеринці підполковник Антон Турчанович у 1903 році створив першу солдатську «кухню-пекарню-коптильню» на колесах. Винахід оцінили й відтак – польова кухня стала стандартом у військах.

11. Автор нового вокзалу – видатний архітектор Зіновій Журавський

Указ про його призначення надійшов особисто від імператора Миколи ІІ. Журавський раніше спроектував вокзал у Козятині, а також працював над об’єктами у Києві.

12. Вартість нового вокзалу склала неочікувану на той час суму – 1,2 млн рублів.

Разом із станційним комплексом – 1,8 млн. Для порівняння: середня зарплата робітника становила близько 20 рублів на місяць.

13. Жмеринка одного разу могла стати «Татьянин город»

На початку ХХ ст. була офіційна пропозиція назвати нове місто на честь великої княжни Тетяни, доньки імператора Миколи ІІ. Документи вже підготували, у пресі з'явилися перші згадки про «город Татьянино», але сам імператор, відвідавши Жмеринку у 1903 році, залишив місту його історичну назву – Жмеринка.

14. Жмеринка – одне з перших міст Поділля, яке мало електростанцію

Окрім Жмеринки, у той час електропостачання мали лише Вінниця, Могилів-Подільський, Гайсин і Козятин.

15. У повоєнні роки основною мовою спілкування у місті була – українська!

Понад 90% населення району становили українці , українська була основною мовою спілкування, і навіть районна газета «За соціалістичну перемогу» виходила українською.

16. У 1948 році у Жмеринці працювало радіо на 500 точок!

У центрі Жмеринки, на вулиці Одеській працював радіотрансляційний вузол із підсилювачем, розрахований на 500 точок прийому. До речі, перший радіоаматор України саме жмеринчанин Сергій Жидковський!

17 Жмеринка здійснила освітній прорив у ХХ ст.

У 1909 році на даху південно-західної частини першої чоловічої гімназії (нині Жмеринський ліцей №1) була облаштована обсерваторія – єдина у дореволюційному місті. Цей факт свідчить не лише про високий рівень закладу, а й про амбітність освітніх проєктів того часу. Обсерваторія стала справжнім віконом у світ науки для гімназистів, серед яких був і майбутній письменник Юрій Смолич.

18. Жмеринка була тимчасовою столицею УНР у 1918 році

У 1918 році, в розпал визвольних змагань, Жмеринка стала тимчасовим осередком Директорії УНР. Через наступ більшовицьких військ уряд УНР змушений був покинути Київ і переїхати до Вінниці, а згодом — до Жмеринки, яка на той час була надзвичайно важливим залізничним вузлом, що з’єднував фронт із тилом та забезпечував швидке переміщення армії, техніки та урядовців. У Жмеринці діяли: Головний отаман Симон Петлюра та штаб армії УНР; члени Директорії - вищого органу влади Української Народної Республіки; тимчасово перенесені міністерства, канцелярії та служби уряду, які тут проводили наради, видавали накази, формували військові частини. Жмеринка на короткий, але надзвичайно важливий час стала столицею Української незалежності, тим серцем, яке ще билося, попри загрози з усіх боків.

19. На Жмеринщині в першій половині ХІХ століття жив свій Робін Гуд

Звали його – Устим Кармелюк – легендарний повстанський ватажок. В історичних джерелах зафіксовано, що в 1830 роках він неодноразово діяв на території сучасного Жмеринського району: у селах Кудіївці, Леляки, Мурафа, Северинівка, а також поблизу самої Жмеринки. Він організовува збройні виступи проти кріпосницького гніту, роздаючи награбоване селянам.

20. У Жмеринці жив та творив наш Леонардо да Вінчі

Саме так називають талановитого жмеринчанина Михайла Маслюка, який створив майже 500 мікрошедеврів. Одна з легендарних мініатюр - паровоз, що у 20млн. разів менший за макове зернятко, потрапив до Книги рекордів Гіннеса в 1968 році.

21. У Жмеринці народився український президент!

Мова йде про президента УНР Миколу Лівицького, який народився 22 січня 1907 року у Жмеринці. Його батько – Андрій Лівицький, останній голова Директорії УНР, на той час перебував з дружиною у місті через політичну ситуацію і службу. І хоч Микола Лівицький провів у Жмеринці лише дитячі роки, а далі з родиною був змушений емігрувати, втім народився він саме тут!

22. Жмеринчанин проілюстрував твори Шевченка і Котляревського

Ми пам’ятатимемо крізь віки видатного земляка, з іменем якого пов’язаний розквіт української книжкової графіки другої половини XX століття. Кожна ілюстрація Анатолія Базилевича точна, невимушена і легка.

Над ілюстраціями до славнозвісної «Енеїди» Івана Котляревського митець працював 10 років, постійно щось міняючи та додаючи нове до майстерних малюнків. В образах українських козаків художник передає силу духу, нескореність та відвагу.

Вінницькі