У День Незалежності зупинилось серце 25-річного Дмитра Греськова з позивним «Гагарін»

27 серпня 2025 р. 21:21

27 серпня 2025 р. 21:21

Військовий шлях Дмитра розпочався з 18-ти років, коли він свідомо прийняв рішення йти до війська, а з 19-ти років стати на захист України під час АТО. З перших днів війни вогнеметник обороняв суверенітет держави у складі 59 ОМБр імені Якова Ганзюка на Херсонщині, Миколаївщині та Донецькому напрямку. За віддану службу мав повагу серед побратимів, які навіть назвали одну із звільнених позицій позивним Дмитра – «Гагарін».

Молодший сержант понад 5 років свого життя присвятив захисту держави, з 1 липня 2022 року був призначений на посаду командира відділення в частині. Він мужньо йшов у бій і стримував наступ ворога на різних напрямках, де стояло завдання виконання бойових завдань. Однак останні пів року хлопець мав великі проблеми зі здоров’ям, і тому почав проситись на лікування. Через відсутність бажаючих змінити тих, хто довгий час на службі, хлопця не відпускали додому.

Порадившись з рідними, він прийняв рішення самовільно покинути військову частину, і почав лікування в одній із приватних клінік міста Вінниця.

За словами матері, Марії Петрівни, завдяки підтримці адвоката, їй вдалось отримати з Краматорська дозвіл на проходження ВЛК.

«Ми розуміли, що в такому стані Дмитро не зможе повернутись на фронт, тому хотіли добитись служби в частинах, що ближче додому, можливо, у складі сил ППО. Ми отримали такий дозвіл, і з 18 серпня син проходив ВЛК на базі обласного госпіталя, але 24 серпня, саме у День Незалежності України, його серце зупинилось. Важко підібрати слова, адже він помер не просто своєю смертю, а саме підірвав здоров’я на війні. У нас є довідки, що в нього було отруєння від невідомої хімічної речовини», – крізь сльози говорить матір.

21 день без зв'язку в окопі

Дмитро – випускник ліцею №3. Після 9 класу опанував одразу дві спеціальності у Жмеринському ВПУ – будівельника та залізничника. 11 місяців працював оглядачем вагонів, був дуже товариським, щирим і веселим хлопцем. У 18 років вирішив піти в армію, а через рік йому довелось брати участь в АТО. Матері Марії Сеньковій ще довелось писати розписку у військкоматі, що вона дає дозвіл на службу сина у такому ранньому віці…

Зі служби часто надсилав фото з побратимами, але не завжди розповідав подробиці усього, що бачив на війні. «Вам того не треба знати, мамо, все добре. Я був без зв’язку в окопі 21 день, щойно повернувся з позицій. Але вже все позаду. Все буде добре, ми обов’язково переможемо!», – у той момент Дмитро надіслав свою світлину, від якої просто біль стискає серце. Його очі могли розповісти дуже багато…

Попрощались із Дмитром Анатолійовичем Греськовим 26 серпня у костелі Святого Олексія. Поховали Героя на кладовищі парафії римо-католиків.

Висловлюємо щирі співчуття родині і матері Марії Петрівні з приводу важкої втрати. Доземний уклін Воїну, який відійшов у вічність в свої 25 років. Не встигнув створити сім’ю, збудувати будинок, і навіть просто пожити… Вічна і світла пам’ять Герою! Нам всім мудрості і єдності у підтримці наших захисників, які жертвують заради нашої свободи найдорожчим.

Вінницькі