У Гущинцях зустріли земляка, який повернувся з полону

27 серпня 2025 р. 23:19

27 серпня 2025 р. 23:19

Десятки мешканців Гущинців зібралися на майдані у центрі села, щоб зустріти свого земляка, українського воїна Олександра Дударя, який повернувся з ворожого полону.

Квітами, короваєм, вигуками «Вітаємо!», «Дякуємо!», плакатами «З поверненням додому» «Вітаємо захисника» зустрічали у Гущинцях Олександра.

Автор: Олександр Деркач

Із полону Олександр повернувся ще 10 червня, але лише тепер після лікування у госпіталі він приїхав у Гущинці.

Автор: Олександр Деркач

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Олександр Дудар, який строкову службу служив у десантних військах, став на захист України.

-Саша думав, що мама сховала від нього повістку, - розповідає сестра Олександра Надія Ярмуратій, - то він пішов у військкомат з’ясовувати і добровольцем пішов в армію.

Олександр Дудар воював у кулеметному взводі 21-ї окремої механізованої бригади. У полон він потрапив у березні 2023 року, коли тривали бої з російськими окупантами поблизу Кремінної на Луганщині. На відео допиту, яке розповсюдили росіяни, Олександр розповідає, що під час штурму окупантами українських позицій четверо побратимів загинули, а він отримав множинні поранення.

Відтоді більше двох років Олександр Дудар перебував у ворожому полоні.

-Спочатку нам повідомили, що брат зник безвісти, побратими стверджували, що він загинув. Але я ні разу не втрачала надії, що Саша живий, - каже Надія Ярмуратій.- Я таки знайшла, що він у полоні. Хоч рідним і не радять писати на російські телеграм канали, бо це може зашкодити полоненим, але я зважилась на це. Знайшла яка російська бригада наступала на тому напрямку, де воював брат. Через деякий час мені прислали відео, на якому було видно, що Олександр у полоні. Потім через Червоний Хрест отримала підтвердження, що він у полоні. Звільнені з полону хлопці повідомляли, що брат спочатку був у Суходольську (місто в Луганській області, окуповане з 2014 року – ред.), потім - Іркутській області, у Тайшеті.

Олександр пробув у полоні двадцять шість місяців. І от тепер, через більш як два роки очікувань, воїн повернувся додому, а громада зустріла його як належить зустрічати захисника України.

Автор: Олександр Деркач

Найперше, що зробив Олександр у Гущинцях – приніс квіти до стели на честь загиблих земляків і вшанував пам’ять своїх загиблих односельчан та побратимів.

Автор: Олександр Деркач

-Ми раді вітати Сашка на рідній землі, - мовив на площі староста села Михайло Довгалюк, - і дякуємо за мужність і витримку.

Звернення Олександра до земляків було коротким, бо воїни, які повертаються з полону, як правило, небагатослівні у такі моменти.

-Дякую за такий теплий прийом. Бережіть себе і своїх рідних.

Вінницькі