Воїн без кордонів: історія захисника із Молдови Валентина із позивним «Волк»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

08 вересня 2025 р. 17:29

08 вересня 2025 р. 17:29

Світ навколо нас сповнений дивовижних людей. Іноді доля дарує можливість зустріти тих, чиї історії пронизують до глибини душі й нагадують: сила духу та відданість Україні не мають кордонів.

Сьогодні мали за честь познайомитися з військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, бійцем інтернаціонального легіону «Фенікс» із позивним «Волк» - Валентином. Чоловік родом із Кишинева (Молдова). Але в душі він давно став українцем, а в січні цього року отримав українське громадянство разом зі своїм батьком.

Ще у далекому 1992 році, під час заворушень у Придністров’ї, він дав собі клятву: якщо Україна опиниться в небезпеці - стане на її захист. І слово своє дотримав.

У 2014 році Валентин разом із батьком приїхав на Майдан. Там, у вирі боротьби за свободу та гідність, зустрів свою кохану Андріану з Івано-Франківська, яка згодом стала його дружиною. Нині подружжя виховує чотирирічну донечку Богданку, а Валентин каже, що саме родина додає йому сил не здаватися навіть у найважчі миті.

По-справжньому небезпечних моментів у житті українського молдованина було достатньо. Від початку війни чоловік за покликом серця захищає вже рідну йому Україну від російських окупантів.

У складі інтернаціонального легіону «Фенікс», воїн пройшов найгарячіші напрямки, зокрема легендарну Чорнобаївку.

Поряд із ним пліч-о-пліч за незалежність України боряться представники 13 національностей: шотландці, колумбійці, грузини, вірмени, індуси тощо, Усі вони - воїни, яких об’єднала спільна мета: відстояти права вільного народу на щасливе майбутнє на рідній землі.

Його шлях позначений надлюдськими випробуваннями: 38 поранень, 6 контузій. У 2023 році він підірвався на міні «пелюстці» й з тих пір пересувається виключно на милицях, але залишати службу навіть не думає.

Нині Валентин перебуває у відпустці, й, вже традиційно, заїхав до Жмеринки у гості до побратима.

Разом із жмеринчанами віддав шану загиблому прикордоннику, а також зустрівся з давньою подругою - мамою загиблого Героя Наталею Ліпей. Їхня зустріч була сповнена щирих емоцій: «Волк» подарував «мамі Наташі», як він її ніжно називає, освячену ікону, а вона у відповідь також підготувала для нього дорогий серцю дарунок.

Ця історія – не лише про одного воїна. Вона про любов до України, яка здатна долати кордони, і про людей, котрі тримають над нами небо. Валентин із позивним «Волк» - приклад незламності, вірності та людяності. Приклад того, що Україна має друзів і синів у різних куточках світу.