У Хмільнику зібрали на дрони мільйон гривень за 13 днів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Хмільнику зібрали на дрони мільйон гривень за 13 днів

17 жовтня 2025 р. 12:30

17 жовтня 2025 р. 12:30

Авторка видання «Хмільник Online», медіа-холдингу «Новини Вінниці» та співорганізаторка збору «1 000 000 гривень. 100 дронів. 30 днів», Ольга Франчук, розповіла із середини , як все відбувалося: від першого внеску до миті, коли рахунок показав заповітну цифру.

«Відомий хмільницький волонтер Іван Плотиця вирішив зібрати кошти на 100 дронів помсти. Звернувся за підтримкою до Олександра Павловича (редактора місцевої газети) і до мене. Ми не вагаючись погодились. Так швидко і несподівано склалася команда, яка взялася за неможливе зі словами: «З Богом!», – розповіла Олена Франчук.

Мета була амбітна — 1 000 000 грн за 30 днів. Але життя іноді робить сюрпризи: громада, яка дихає в унісон, зробила неможливе — мільйон ми зібрали за 13 днів.

Іван Плотиця працював без відпочинку: їздив містом, стояв на базарі, говорив із людьми, просив, пояснював необхідність. Олександр Павлович організовував і писав у газету, на сайт про збір. Команда не просто збирала гроші — проживала кожну історію, кожну сльозу, кожне людське слово.

«Я з донечками часто була поруч: чергували біля автівки, їздили по садочках, зустрічалися з тими, хто підходив, постійно писала пости у Фейсбук. Це було важко. Ми рахували не просто гривні — ми слухали людей, і дуже часто проживали разом з ними їхнє горе, часто плакали. Плакали і Іван Іванович і я».

Люди підходили й говорили: «Мого чоловіка немає», «Мій син загинув», «Мій тато не повернувся…» — і в очах цих людей була вся війна. Кожна така історія підштовхувала нас працювати ще більше», – зазначає авторка.

До збору надходили не лише гривні. Люди приносили долари й євро, приносили матеріальні речі, які допомагали фронту.

Двоє військових передали готові дрони — техніку, яка може працювати тут і зараз. Інший боєць приніс спеціальні патрони для збиття ворожих апаратів — це теж життя, врятоване в бою.

У Хмільнику зібрали на дрони мільйон гривень за 13 днів

Було дуже багато моментів, які вкарбувалися у пам’ять. Діти з садочків приходили цілими групами, щоб познайомитись з волонтерами і уважно слухали історію Івана Івановича про його загиблого сина Сергія та про те, що таке дрони, і як вони допомагають нашим військовим.

«Моя донька Улянка, наприклад, збирала собі гроші в скарбничку, хотіла купити ляльку. Але прийняла своє свідоме та важливе рішення — віддати ці гроші на дрони. Я підтримала її і ми занесли ці кошти Івану Івановичу на дрони. Також, Улянка постійно ходила підтримувати нашого невтомного волонтера та навіть кілька разів співала на базарі, допомагаючи збирати кошти», – розповідає Ольга Франчук.

У Хмільнику зібрали на дрони мільйон гривень за 13 днів

Донатів було дуже багато, усі й не пригадаєш. Підходили також люди, які приїздили з сусідніх міст і сіл, та тихо віддавали великі суми; були музиканти, які грали під дощем і за годину зібрали понад 15 тисяч гривень на дрони; ярмарок у ліцеї №2, що дав 73 тисячі гривень; розіграш фотосесії. Також школи, училище, садочки, магазини, ресторани… до збору долучилось неймовірно багато людей. І кожен момент унікальний, кожна історія — окрема душа збору.

Коли лічильник зупинився на 1 000 000 грн, ми раділи й відчували безмежну вдячність. Адже ці гроші — це 100 дронів, сотні шансів на життя, очі в небі, які рятують наших на передовій.

Дрони уже виготовляються. Виробник уже виготовив 60 дронів, решту зробить найближчим часом. Про дату передачі обов’язково повідомлять, і запросять всіх, хто забажає, щоб передати їх військовим.

У Хмільнику зібрали на дрони мільйон гривень за 13 днів

Іван Плотиця:

«Мій син загинув. Я ношу це в собі щодня як рану, що ніколи не заживе і завжди буде кровоточити. Але я не маю права покинути свій фронт тут, у тилу. Коли мене запитують, чому я збираю, я відповідаю просто: бо не хочу, щоб хтось інший пережив те, що пережив я.
Кожен дрон — це очі і шанс, це життя. Я стояв біля своєї машини цілими днями, поки люди підходили, плакали, обіймали і давали те, що могли. Я вам скажу: ваша довіра — це найсильніша зброя і я не здамся. Я буду продовжувати свою боротьбу, бо це мій шлях помсти за сина і шлях допомоги іншим. Дякую вам за те, що ви зі мною. Разом ми зробимо більше, ніж кожен поодинці».

Олександр Павлович:

«Ми починали з ідеї, що здавалася нереальною, але ми знали, що впораємось. Я бачив, як з маленької іскри виростає полум’я. Не було часу на довгі розуми, був лише один факт: люди готові діяти, і вони діяли на 200%.
Це не про великі слова, це про рівні кроки: хтось організував ярмарок, хтось приніс техніку, хтось віддав частину зарплати. Ми збирали для тих, хто кожен день дає нам шанс прокидатися вранці під мирним небом. І я вірю: поки є такі історії — ми переможемо».

Ольга Франчук:

«Я бачила це зсередини — не як глядачка, а як журналістка, як мама, якій війна не байдужа. Я бачила, як дорослі чоловіки плачуть тихо, щоб ніхто не побачив, як жінки тремтять, віддаючи останні гривні, як діти підходять і віддають скарбнички. Це було боляче й велично одночасно.
Кожен донат — це не просто сума. Це маленька обітниця: «Я пам’ятаю, я не забув, я роблю свій крок». Ми робили все щиро, по-людськи, з тієї частини серця, що болить і б’ється за свою землю. І саме тому це спрацювало».

У Хмільнику зібрали на дрони мільйон гривень за 13 днів