У Жмеринці вшанували пам’ять вбитих гімназисток та інтелігенції «Розстріляного відродження»

25 жовтня 2025 р. 13:38

25 жовтня 2025 р. 13:38

24 жовтня у Жмеринці відбувся мітинг-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті розстріляних комуністичним режимом 43-х дівчат та представників «Розстріляного відродження» – українських митців, науковців і громадських діячів, які були репресовані та розстріляні у 20-30-х роках ХХ століття як «вороги народу».

Місцем проведення став сквер «Червона калина» в мікрорайоні «Сектор», де, за свідченням краєзнавця та історика Володимира Вовкодава, поховані сотні безвинно знищених людей: воїни Української Галицької Армії, армії УНР, та жертви Голодоморів.

Розпочали мітинг-реквієм із виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання. Участь у зібранні взяли представники Народного Руху України, борці за Незалежність України у ХХ столітті, жителі мікрорайону, родини полеглих Героїв, представники влади та учнівська молодь.

Місцевому громадському активісту, члену Національної Спілки журналістів України Олексію Гамарнику та надрукованій в газеті «Подолія» статті Марії Татарин від вересня 1993 року зі спогадами рідних вдалось з’ясувати, що у грудні 1918 року 43 учениці гімназії разом із вчителем у Жмеринці зустріли Симона Петлюру. Вони були у вишиванках і співали «Ще не вмерла України…». За це їх розстріляли у Сідавському лісі…

Довгі роки ця страшна історія замовчувалася. Влада знищила сліди злочину, не дозволяла згадувати імена невинно вбитих. Та завдяки наполегливості представників Народного Руху України та небайдужих жмеринчан пам’ять повернули з небуття – у сквері «Червона калина» мікрорайону «Сектор» та на вершині мікрорайону «Калинка» поруч із Сідавським лісом представники Анатолій Осаулов, Олексій Гамарник, Василь Марчук, Василь Рябчук, спільно зі священниками ПЦУ та небайдужими жмеринчанами поставили хрест і банер зі спогадами родини про розстріляних дівчат.

Серед них – Надія Семенівна Дюрбенко, рідна сестра прабабусі жмеринчанки Юлії Гринюк. У її родині цю історію довго не можна було навіть згадувати. Лише згодом, зі спогадів бабусі Галини Яківни Гринюк, відкрилася правда про ті події – про те, як у 1920 році комуністично-більшовицький режим убивав людей лише за українське слово і любов до Батьківщини.

У 2023 році н ашу статтю на сторінках «Жмеринська газета» про встановлення хреста пам’яті розстріляних дівчат побачила правнучка рідної сестри розстріляної Надії Дюрбенко – Юлія Гринюк, яка проживає нині в Києві.

Жмеринчанка записала відео зі спогадами про ту страшну трагедію, і показала фотографії, які зберігаються у їх сімейному архіві. Про ту страшну трагедії в їх родині довгий час не можна було говорити вголос.

Ведуча заходу Наталя Ткаченко акцентувала, що саме з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж'єгорська відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців і близько пов'язаних з Україною осіб. Цей злочин проти людяності виконавці цинічно присвятили 20-річчю Жовтневої революції.

Тоді режим убив Леся Курбаса, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Валер'яна Підмогильного та інших яскравих постатей українського відродження 20-х років ХХ століття. Загалом же у цьому карельському лісі було знищено близько 10 тисяч людей 58 національностей та етнічних груп.

У Жмеринці комуністичний режим розстріляв у той період учениць гімназії Надію Дюрбенко, Лідію Золотоверхову та ще 43-х дівчат як націоналісток та контрреволюціонерок. Їх всіх розстрілювали як «українських буржуазних націоналістів», але насправді це була еліта української культури, цвіт нації.

Учні ліцею №1 зачитали уривки з поеми Володимира Сосюри «Розстріляне відродження», де автор з болем згадує своїх побратимів – Миколу Куліша, Леся Курбаса, Григорія Косинку, Михайла Йогансена та інших, чиє життя обірвалося від куль катів.

До 1938 року в Україні друкувалися 259 письменників, а після сталінських репресій залишилося лише 36, із яких лише семеро померли природною смертю. Цей період став однією з найчорніших сторінок нашої історії, що увійшов у пам’ять під назвою «Розстріляне відродження».

Заступниця міського голови Ольга Боровська подякувала небайдужим жмеринчанам, які зберігають пам’ять про жертв комуністично-більшовицького режиму,закликала молодь завжди пам’ятати історію України і подякувала родинам Захисників і полеглих Героїв за продовження столітньої боротьби за свободу нашої держави.

Мітинг-реквієм завершився хвилиною мовчання, покладанням квітів і молитвою українських священників за всіма невинно загиблими.

Україна пам’ятає своїх синів і дочок, які заплатили життям за те, щоб ми сьогодні могли говорити, думати і співати українською.

Безсмертя не розстріляти. Пам’ять не знищити.

Вінницькі