Геловін у Вінниці: історія свята, міфи та погляд історикині

30 жовтня 2025 р. 11:26

30 жовтня 2025 р. 11:26


Як вшанування Святих перетворилося на карнавал темряви? Свято жаху чи гарний маркетинговий хід?

Журналісти видання «Новини Вінниці» вирішили розібратися у витоках Геловіну. А допомогла у цьому доцент кафедри історії України, кандидатка історичних наук Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського Олена Стадник.

Кілька років поспіль у ніч на перше листопада українці відзначають Геловін. Проте мало хто замислюється, звідки прийшло це свято і який сенс воно мало спочатку.

доцент кафедри історії України, кандидатка історичних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Одоцент кафедри історії України, кандидатка історичних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олена Стадник

«Взагалі Геловін – це західне свято. Його батьківщиною вважають Ірландію, адже саме там жили давні кельти. Святкувати його вони почали приблизно дві тисячі років тому – Олена Стадник. – Кельти поділяли рік лише на дві пори – літо і зиму. Перехід між ними вони відзначали святом Самайн (у перекладі зі староірландської – перехід). Цей час символізував завмирання природи, перехід від світла до темряви. Люди вірили, що саме тоді межа між двома світами стає тонкою, і духи можуть приходити на землю».

Геловін у Вінниці: історія свята, міфи та погляд історикині

Кельти мали свої символи цього свята. Гарбуз означав достаток і врожай, оранжевий колір – завершення літа, а чорний символізував смерть і темряву. Вони малювали на гарбузі очі й рот чорним кольором-на знак того, що період темряви бере гору. Кельти палили великі багаття, щоб відлякати злих духів, і навіть приносили в жертву чорних котів, яких пов’язували із загробним світом. Вважалося, що якщо зовнішньо стати схожим на нечисть, то її можна обдурити і вона не зможе побачити людину.

Геловін у Вінниці: історія свята, міфи та погляд історикині

Згодом кельтів підкорили римляни, але вони не знищили це свято, а навпаки, поєднали його зі своїм святом збору врожаю богині Помони.

У XIX столітті багато ірландців та британців емігрували до США й Канади, і саме тоді Геловін став масовим, із масками, ліхтарями та костюмами.

Християнська церква згодом намагалася надати святу нового сенсу поєднавши його з Днем усіх святих, який відзначається 1 листопада.  Хоча в Біблії згадки про цей день немає, свято швидко прижилося в західному світі. В Україну Геловін прийшов наприкінці XX століття.

«За радянських часів наше суспільство було закритим. Ми не знали західних традицій, а нові звичаї засуджувалися владою. Та коли наприкінці 1980-х кордони відкрилися, молодь почала сприймати ці традиції як щось свіже, нове, сучасне»,  – пояснює Олена Стадник.

Сьогодні українці здебільшого сприймають Геловін не як містичне дійство, а як веселу вечірку. Геловін у Вінниці: історія свята, міфи та погляд історикині

«Якби зараз запитати, чи вірять люди, що в цю ніч на землю сходить нечисть,  ніхто не сказав би “так”. Це радше нагода поспілкуватися, пожартувати, зробити гарний костюм і зняти відео. Та забувати про власну культуру небезпечно. Ми маємо свої унікальні традиції – Велесову ніч, Андріївські вечорниці. Просто вони не такі розкручені. Було б добре, аби медіа й освітяни допомагали відроджувати ці звичаї, робили свята, вечори, розповідали про них дітям. Без історичної пам’яті народ не може бути народом», – розповіла історикиня.

Катерина Лерх

Журналісти медіахолдингу «Новини Вінниці» запитали у вінничан як вони ставляться до свята Геловін. Дивіться у відео:

Геловін у Вінниці: історія свята, міфи та погляд історикині

Джерело: news.vn.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua