«Ми віримо і чекаємо»: у Жмеринці щонеділі проходить акція на підтримку безвісти зниклих

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

30 листопада 2025 р. 13:39

30 листопада 2025 р. 13:39

Щонеділі у Жмеринці проходить мирна акція на підтримку полонених та зниклих безвісти військових під час виконання бойових завдань, пов’язаних зі збереженням незалежності і суверенітету України.

Родини військових встановили на площі поруч з БНТ вже другий банер із портретами оборонців, щоб їхні імена не стерлись у вирі війни, а суспільство пам’ятало ціну нашої свободи.

Автор: Жмеринка.City

Кожна зустріч розпочинається з хвилини мовчання, Державного Гімну України та щирої молитви за кожним, кого чекають вдома. Дружини, матері, батьки, маленькі діти… Кожен тримає в руках прапор з портретом рідної людини і просить лише про одне: дочекатись з війни батька, сина, брата…

Вони звертаються до влади, до командирів та до суспільства, щоб нагадати: кожен зниклий – це не просто статистика, а життя, яке чекають вдома.

Організатор акції Анжела Семенюк наголосила, що більшість із цих чоловіків стали на захист України добровільно з перших днів повномасштабного вторгнення.

«Коли в перші дні війни хлопці добровільно йшли до військкоматів, то люди дякували і вважали, що так і має бути, а сьогодні багато хто каже мені: Чому не сховала сина? Чому ти його послала на війну? Суспільство знецінює подвиг захисників. І якщо ми будемо байдужі до них, то лінія фронту вже скоро може бути тут, поруч з нами. Допомагаймо захисникам, навіть якщо це остання ваша копійка», – звернулась мати безвісти зниклого сина.

Щотижня під час акції родини збирають кошти на лікування Максиму Авраменку, синові безвісти зниклого Олександра Авраменка. Дружина військового Алла Года розповідає, що чоловік міг «відкосити» через інвалідність сина, але його честь не дозволила йому цього зробити. І сьогодні Максим щоразу при зустрічі з військовими просить їх знайти батька.

Мирна акція завершується символічним запалюванням диму у синьому та чорному кольорі. Ці кольори втілюють трагедію зниклих безвісти за особливих обставин.

Блакитний або синій символізує небо, надію і віру в повернення, тоді як чорний відображає невідомість, втрату і біль. Родини прив’язують синьо-чорні стрічки як символ, що є відображенням стану між двома світами – неба і землі, життя і втрати, відчаю і надії.