День Соборності України: як українські землі йшли до єдності

22 січня 2026 р. 12:37

22 січня 2026 р. 12:37

22 січня Україна відзначає День Соборності — дату, що символізує прагнення українців жити в єдиній, незалежній державі та усвідомлення спільності історичної долі різних українських земель.

Це свято має глибоке історичне коріння і пов’язане з подіями початку ХХ століття — періоду, коли українці вперше за багато століть отримали реальний шанс на відновлення власної державності. Саме тоді, на тлі розпаду великих імперій і революційних змін у Європі, постала ідея об’єднання українських земель, розділених між різними державами.

Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, проголошений 22 січня 1919 року в Києві, став символічним підтвердженням цього прагнення. Він не лише задекларував єдність українських земель, а й засвідчив готовність політичних еліт і суспільства шукати спільний шлях у складних умовах війни та зовнішнього тиску.

Хоча об’єднання проіснувало недовго, сама ідея соборності стала однією з ключових складових української національної ідентичності. Вона збереглася навіть після поразки визвольних змагань і відродилася у ХХ столітті вже в умовах незалежної України.

Щоб зрозуміти значення Дня Соборності сьогодні, важливо згадати, яким був шлях до об’єднання, у яких умовах виникли Українська Народна Республіка і Західноукраїнська Народна Республіка та чому їхній союз став історично неминучим.

Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Фото роблено з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий.

Україна напередодні 1917 року: різні імперії — одна ідея

До початку ХХ століття українці не мали власної держави. Їхні землі були розділені між двома імперіями:

• Наддніпрянська Україна перебувала у складі Російської імперії.
• Галичина, Буковина, Закарпаття — у складі Австро-Угорщини.

Через це українці мали різний досвід політичного життя. На землях Російської імперії будь-які прояви української державності були заборонені, тому ідея незалежності довго здавалася недосяжною. Натомість більшість українських діячів спершу мислили в категоріях автономії.

В українському суспільстві поступово формувалася національна інтелігенція, яка прагнула політичного самовизначення. Особливо активним цей процес був у Києві, де діяли культурні, наукові та політичні об’єднання.

Революція в Російській імперії і шанс для України

У лютому 1917 року в Російській імперії відбувся переворот, який призвів до повалення монархії.
Це стало переломним моментом і для України.

• зникла централізована імперська влада
• національні рухи отримали свободу дій
• вперше за десятиліття стало можливим говорити про українське самоврядування відкрито

Саме тоді в середовищі київської інтелігенції визріла ідея створити єдиний керівний центр українського руху.

Лютнева революція 1917 року і шанс для України

У лютому 1917 року в Російській імперії відбулася революція, яка призвела до повалення царської влади . Імперія фактично перестала існувати в попередньому вигляді.

Для України це означало:

• можливість відкрито говорити про політичні права
• створення власних органів самоврядування
• боротьбу за автономію або незалежність.

Вже 3 березня 1917 року в Києві відбулася зустріч представників українських громадських, культурних і політичних організацій. Саме тоді виникла ідея створити єдиний керівний центр українського руху.

Українська Центральна Рада: перший парламент

17 березня 1917 року було створено Українська Центральна Рада — фактично перший український парламент.

Головою Центральної Ради став історик і громадський діяч Михайло Грушевський.

До її складу увійшли провідні діячі українського руху:

• Володимир Винниченко
• Симон Петлюра
• Сергій Єфремов
• Іван Стешенко
• інші представники політичних і культурних середовищ.

Водночас всередині Центральної Ради існували різні погляди на майбутнє України.

Два підходи: незалежність чи федерація з Росією

Серед українських політиків сформувалися два основні табори:

• Самостійники — на чолі з Микола Міхновський, які виступали за негайне проголошення незалежності України
• Автономісти, які вважали реалістичнішим шляхом автономію України у федеративному союзі з демократичною Росією.

На початковому етапі переважала ідея федерації, оскільки:

• Україна щойно виходила з імперського простору
• не існувало власної армії та державних інституцій
• тривала світова війна і внутрішня нестабільність.

Зрештою ці сили змогли домовитися і діяти спільно в межах Центральної Ради.

Універсали: шлях від автономії до незалежності

Політичну позицію Центральної Ради було зафіксовано в Універсалах — програмних документах, які поетапно змінювали статус України.

• Перший Універсал (червень 1917 року) — проголошував автономію України
• Другий Універсал (липень 1917 року) — підтверджував автономію у складі Росії
• Третій Універсал (листопад 1917 року) — проголосив створення Українська Народна Республіка, ще у федеративному зв’язку з Росією
• Четвертий Універсал (22 січня 1918 року) — проголосив повну незалежність УНР.

Саме Четвертий Універсал остаточно закріпив прагнення України до самостійної держави.

Державна влада і уряд УНР

Виконавчим органом влади став Генеральний секретаріат — перший уряд УНР, який очолив Володимир Винниченко .

Однак держава перебувала в надзвичайно складних умовах:

• війна з більшовицькою Росією
• внутрішні політичні конфлікти
• економічна розруха.

Карта України 1919 року

Гетьманат Павла Скоропадського

У квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ відбувся переворот, внаслідок якого до влади прийшов Павло Скоропадський.

Він проголосив Українську Державу (Гетьманат), ліквідував Центральну Раду та зробив ставку на:

• сильну виконавчу владу
• відновлення економіки
• співпрацю з Німеччиною

Однак після поразки Німеччини у Першій світовій війні та невдоволення людей щодо земельних питань, його режим упав, а сам він виїхав з України.

Директорія і повернення УНР

У грудні 1918 року владу перебрала Директорія УНР, до якої входили:

• Володимир Винниченко
• Симон Петлюра

Саме в період Директорії УНР відбулися переговори із ЗУНР, що завершилися підписанням Передвступного договору та проголошенням Акту Злуки.

Західноукраїнська Народна Республіка: розпад імперії і боротьба за державність

Восени 1918 року завершувалася Перша світова війна, що призвела до розпаду Австро-Угорщина — багатонаціональної імперії, до складу якої входили Галичина, Буковина та Закарпаття. Для народів імперії це означало шанс на створення власних держав.

Карта ЗУНР з "Енциклопедії історії України" (2005 р.)

Українці Західної України скористалися цією можливістю. 1 листопада 1918 року у Львові відбулося Листопадове повстання, а вже 13 листопада 1918 року була офіційно проголошена Західноукраїнська Народна Республіка.

• до її складу увійшли землі Східної Галичини, північної Буковини та Закарпаття
• столицею став Львів (фактично уряд невдовзі змушений був переїхати до Тернополя, а згодом — до Станіслава)
• президентом ЗУНР обрали Євгена Петрушевича.

Водночас у листопаді 1918 року відновила незалежність Польща, яка також заявила претензії на Галичину. Це призвело до українсько-польської війни, що стала одним із ключових чинників нестабільності для ЗУНР.

Президент Української Національної Ради Євген Петрушевич

Попри складну воєнну ситуацію, керівництво Західноукраїнської Народної Республіки від самого початку орієнтувалося на об’єднання з Наддніпрянською Україною. Ідея соборної держави сприймалася як єдиний шанс зберегти українську незалежність в умовах тиску з боку сусідніх держав.

Саме тому ЗУНР активно пішла на переговори з Українською Народною Республікою, що зрештою привело до підписання Передвступного договору у Фастові та проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року.

Чому тоді, на початку ХХ ст. соборна Україна проіснувала недовго

• Україна опинилася в епіцентрі кількох воєн одночасно — з більшовицькою Росією, Польщею, білогвардійцями.
• Держава не мала стабільної армії, фінансів і міжнародної підтримки.
• Внутрішні політичні суперечності послаблювали можливість ефективного управління.

Україна шанує День Соборності сьогодні

Акт Злуки став символом історичного прагнення українців до єдності, навіть якщо його не вдалося втримати.

У 1999 році День Соборності було офіційно встановлено як державне свято.

Сьогодні, в умовах війни за територіальну цілісність, ця дата сприймається як нагадування: українська держава тримається на єдності.

Вінницькі