ПДВ для ФОПів: як нові правила можуть вдарити по малому бізнесу Вінниці та області

18 лютого 2026 р. 16:02

18 лютого 2026 р. 16:02

Питання запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців знову опинилося в центрі дискусії. Після заяв народного депутата Ярослава Железняка про збереження зобов’язань перед МВФ, а також на тлі підтримки Вінницькою міською радою звернення підприємців щодо недопущення введення ПДВ для ФОПів, тема набула нового резонансу.

Видання «Політична Арена Вінниччини» опитало експертів щодо цієї проблеми.

Йдеться не просто про зміну податкової ставки. Експерти наголошують: це може стати структурною трансформацією всієї моделі малого підприємництва. Частина фахівців вбачає в цьому шлях до детінізації та збільшення доходів бюджету. Інші ж попереджають — різке запровадження ПДВ може призвести до згортання діяльності малих ФОПів і зростання тіньового сектору.

Що відомо про зобов’язання перед МВФ

За словами Ярослава Железняка , вимоги Міжнародного валютного фонду щодо податкової політики залишаються чинними та мають бути виконані до кінця березня 2026 року. Серед них — скасування пільги на посилки до 150 євро, запровадження ПДВ для ФОПів, закріплення 5% військового збору на постійній основі та ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ.

Водночас, за його словами, наразі вдалося лише підвищити ліміт обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 4 мільйонів гривень.

Позиція бізнесу: ризик масової тінізації

Голова Спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін переконаний: ініціатива може вдарити передусім по малому бізнесу, а не по великих схемах.

За його словами, сьогодні існують значно масштабніші джерела тінізації економіки — контрабанда, великі будівельні проєкти, крупний бізнес із надприбутками. Натомість держава фокусується саме на ФОПах.

Він наголошує, що у разі впровадження ПДВ малий бізнес зіткнеться насамперед із різким зростанням адміністративного навантаження. Багато підприємців не захочуть або не зможуть вести складніший облік через додаткові витрати на бухгалтерію. З огляду на дефіцит кваліфікованих бухгалтерів під час війни це стане ще серйознішою проблемою.

Окремий ризик — блокування податкових накладних і обігових коштів. Для мікробізнесу навіть тимчасове блокування платежів може означати фактичне припинення діяльності, адже запасу фінансової міцності у таких підприємців немає.

На його переконання, великі компанії, які використовують модель дроблення бізнесу через ФОПів, знайдуть нові механізми оптимізації, тоді як звичайні малі підприємці можуть просто закритися або піти в «тінь».

На його думку, головна проблема — відсутність системного діалогу між державою та бізнесом. Підприємець часто опиняється в позиції прохача, тоді як держава має виступати менеджером, що служить платнику податків.

Владислав Скальский, заступник вінницького міського голови:

Позиція економіста

Доктор економічних наук Валерій Коровій вважає, що ПДВ — один із найскладніших податків з точки зору адміністрування, особливо для малого бізнесу.

За його словами, у разі посилення податкового тиску частина підприємців просто піде в тінь або припинить діяльність.

Він наголошує, що в умовах війни держава, навпаки, має лібералізувати ділову активність, а не посилювати податкові бар’єри.

Окремо він прокоментував аргумент про те, що великий бізнес дробить діяльність через ФОПів, аби мінімізувати податки.

Він нагадав, що спрощена система, запроваджена наприкінці 1990-х років, відіграла ключову роль у детінізації економіки та розвитку підприємництва.

Також економіст звертає увагу на можливі наслідки для місцевих бюджетів. ПДВ надходить до державного бюджету, однак єдиний податок, який сплачують ФОПи, формує доходи громад.

Позиція бухгалтера

Бухгалтер з 14-річним стажем Олена :

Дискусія навколо ПДВ для ФОПів виходить далеко за межі одного податку. Йдеться про баланс між фіскальною стійкістю держави, міжнародними зобов’язаннями та збереженням підприємницької екосистеми.

Ключове питання — не лише «вводити чи не вводити», а як саме це робити. Без продуманого переходу та реального діалогу з бізнесом реформа може мати зворотний ефект — замість детінізації економіка отримає нову хвилю згортання малого підприємництва.

Вінницькі