Весна іде – красу несе: у селі Сьомаки закликають весну і зберігають українські традиції

22 лютого 2026 р. 18:36

22 лютого 2026 р. 18:36


У селі Сьомаки Жмеринської громади живуть дивовижні люди, які зберігають українські традиції і змалечку прищеплюють любов до всього українського своїм дітям. В самому серці села тут стоїть етно-будиночок «Мамина хата» , який у кожному своєму куточку зберігає український дух.

Тут справжня піч із припічком, уквітчана петриківським розписом, стародавня скриня, глиняний посуд, вишиті рушники й обереги – речі, що пам’ятають голоси предків і тихо розповідають свої історії.

Автор: Фото Яна Сладковська

Господиня «Маминої хати» Людмила Бондар радо зустрічає гостей – на екскурсії, на дегустації, на щиру розмову. Та найочікуваніші для неї – її вихованці, учасники зразкового аматорського фольклорного колективу «Крикухи».

Це талановиті діти, які знають напам’ять до сотні українських пісень, прислів’їв і приказок, гаївок і веснянок.

У піснях закликали весну, у долонях тримали спечених із тіста жайворонків – символи тепла й нового життя.

Автор: Фото Яна Сладковська Весна іде – красу несе: у селі Сьомаки закликають весну і зберігають українські традиції

Випікали млинці з різноманітними начинками, ліпили вареники з сиром та вишнями, щедро пригощали одне одного і щиро сміялися.

Людмила Бондар та Юрій Дубель розповіли дітям про традиції Масниці, або ж Колодія. Про давні народні гуляння і гостювання, про «колодкування» – жартівливий обряд для неодружених, про спалювання опудала зими, про Прощену неділю – день очищення серця від образ. Діти слухали уважно, бо в цих історіях живе пам’ять народу.

Кожна матуся й кожна дитина прийшли у вишиванках, у яскравих уквітчаних хустинах. За великим столом усі разом ліпили вареники, ділилися родинними рецептами й маленькими кулінарними секретами. У тій спільній праці було була єдність, передача традицій від серця до серця.

Автор: Фото Яна Сладковська Весна іде – красу несе: у селі Сьомаки закликають весну і зберігають українські традиції

Війна внесла свої корективи у життя села, як і всієї країни. Тих масових народних гулянь, які колись збирали цілу громаду на Масляну, нині вже немає.

Але є щось важливіше – пам’ять і бажання зберегти своє. Людмила Анатоліївна щиро дякує батькам «Крикух», які допомогли створити це маленьке свято для дітей.

Бо навіть у непрості часи дитячий сміх, народна пісня і теплий духмяний млинець у руках – це вже перемога.

Весна іде – красу несе. І поки в українських селах звучить пісня, поки матері вчать дітей ліпити вареники й співати веснянки, поки в «Маминій хаті» палає піч – наша традиція жива. А значить – жива і Україна!

Реклама

Весна іде – красу несе: у селі Сьомаки закликають весну і зберігають українські традиції

Джерело: zhmerynka.city