У селах Кіблич та Огіївка на Вінниччині відкрили шість пам’ятних дошок Захисникам

27 лютого 2026 р. 09:56

27 лютого 2026 р. 09:56

Меморіальні дошки відкрили на честь Олександра Мелника, Ростислава Романенка, Валерія Ямкового, Михайла Петраченка, Дмитра Цвігуна та Віктора Гута.

Про це на своїй фб-сторінці написала Голова гайсинської районної державної адміністрації Людмила Головашич.

За її словами, у селах Кіблич та Огіївка відкрили шість пам’ятних дошок Захисникам України:

• Мелник Олександр Сергійович (03.09.1985 – 15.01.2025)

Народився у селі Кіблич. Служив старшим солдатом, сапером інженерно-саперного відділення механізованого батальйону 110-ї ОМБр. Під час виконання бойового завдання отримав важкі вибухові поранення. Помер у реанімації Запорізької обласної лікарні. Похований на Алеї Слави у рідному селі з військовими почестями. Назавжди 39.

• Романенко Ростислав Ігорович (02.08.1989 – 02.12.2024)

Уродженець Кіблича. Учасник АТО з 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист держави. Служив старшим солдатом, командиром розвідувального відділення 80-ї ОДШБр. Загинув на Курщині під час виконання бойового завдання, отримавши поранення, несумісні з життям. Похований на Алеї Слави у Кібличі. Назавжди 35.

• Ямковий Валерій Федорович (29.05.1975 – 20.09.2024)

Народився у Кіблічі. Старший солдат, діловод групи документального забезпечення Гайсинського РТЦК та СП. Під час проходження військової служби раптово помер унаслідок гострої серцевої недостатності. Похований з військовими почестями у рідному селі. Назавжди 49.

• Петраченко Михайло Миколайович (14.11.1994 – 26.04.2022)

Народився в Огіївці. У перші дні війни добровольцем став до лав ЗСУ, служив стрільцем 1-го Вінницького стрілецького батальйону. З квітня 2022 року вважався зниклим безвісти. Після тривалих пошуків та експертизи ДНК підтверджено його загибель поблизу Ставків на Донеччині. Був похований як невідомий Захисник у Дніпрі, згодом перепохований у рідному краї. Назавжди 28.

• Цвігун Дмитро Володимирович (03.11.1970 – 08.09.2025)

Народився у Кіблічі. Учасник АТО 2014–2017 років. З початком повномасштабної війни добровільно мобілізувався. Служив головним сержантом, старшим навідником у 28-й ОМБр імені Лицарів Зимового Походу. Загинув під час бойового завдання у Костянтинівці на Донеччині. Похований з військовими почестями. Назавжди 54.

• Гут Віктор Іванович (23.11.1977 – 10.03.2025)

Народився в Огіївці. Учасник АТО 2015–2019 років, служив у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Після служби мав інвалідність. Помер унаслідок побутового нещасного випадку. Похований у рідному селі. Назавжди 47.

"Шість імен — шість доль, шість історій мужності й самопожертви. Їхній подвиг назавжди закарбований у пам’яті громади та у серцях земляків. Вічна і світла пам’ять Героям. Слава Україні!" — наголосила Людмила Головашич.

Фото: фб/Людмила Головашич

Вінницькі